ІНСТРУМЕНТИ: Ремонт

Днями вдалося надбати те, чого давно бракувало, – триструнну домру-альт фабричного виробу, – і нарешті оцінити бандуркові можливості оркестрових інструментів альтового розміру.

Це досить рідкісний в наших широтах інструмент. За віднайдення його і дбайливе збереження дякуємо п.Олександрові Грищенку з Апостолового!

Отже, що це таке – триструнна домра-альт, і чого від неї можна чекати, якщо хотіти собі таку бандурку?

Continue reading “Бандурка з триструнної домри-альта” →

Такого у нас ще не було! :)) Хтось може вважати цю модель не зовсім доречною в контексті бандурки, але іграшка вийшла цікава, бо має кілька оригінальних моментів. Тому ділимося набутим досвідом :) .

Вперше мені трапився такий інструмент кілька років тому. Його кумедний вигляд одразу привернув увагу. Звук був не особливий, струни теж, зате форма виявилася несподівано приємною в руках.

Друга наша “зустріч” таки завершилася придбанням. Отже, дивимося ближче.

Continue reading “Бандурка-“стріла” з укулеле SpongeBob SBUVOFT” →

Серед зображень музичних інструментів Козака Мамая на традиційних картинах часом зустрічаємо кобзи, схожі на банджо – немов би зі шкіряним верхом, круглі й без голосника. Зрештою, чому б і ні? Зробити щось подібне не дуже складно, інструмент буде дзвінкий, гучний – та ще й сам-собі-барабан! :)

Тим цікавіше нам сьогодні ознайомитися зі світовим досвідом виготовлення такої конструкції. А її історія – справжній майстровий детектив!

Маємо надію, що цей огляд допоможе зацікавленим вибрати собі готову бандЖурку з-поміж нових чи користованих. А тим, хто захоче зробити собі щось подібне, додасть поживи для роздумів.

•  Барабан плюс струни
•  Особливості банджо серед родичів лютні
•  Матеріали банджової мембрани
•  Конструкції для натягу мембрани
•  Резонатор
•  Кобилочка, підструнник, струни, кілочки
•  Функційні відмінності між банджо і бандуркою
•  Висновки
•  Джерела

Continue reading “Різні конструкції банджо: корисне для бандурки” →

Трапилася нагода придбати цікавий інструмент – триструнну гітару Loog I, розроблену фірмою Loog Guitars у США для початківців – насамперед для дітей. З неї вийшла чудова бандурка-балабайка, форма якої також має аналоги в “мамаївській” іконографії.

Досвід винахідників гітари Loog має багато спільного з нашою народною “балабайковою” музичною освітою для наймолодших. А для нас цей інструмент цінний насамперед тим, що на ньому можна відтворювати автентичний спосіб гри на бандурці-балабайці без асоціювання з трикутними російсько-радянськими формами.

Continue reading “Бандурка-балабайка з дитячої триструнної гітари Loog I” →

Дивитися на YouTube »

Микола Будник, цехмайстер Київського Кобзарського Цеху, розповідає про виготовлення музичних інструментів. Відеозапис зроблено 1993 року в цеховій майстерні, м.Ірпінь під Києвом. Розмову веде Василь Хитрук, відео – Анатолій Богород, участь у зйомці – Василь Музика.
 

●  Обираємо з трьох строїв
●  “Класичний”, або звичайний стрій бандурки
●  Торбановий стрій
●  Давній стрій бандурки
●  Рекомендовані тональності: Соль (G), Ля (A), До (C) − звуки для настроювання бандурки
●  Процес настроювання
●  Виставляємо рухому підставку − “кобилочку”
●  Звуки для настроювання гітар чи реконструйованих “акомпануючих” кобз: шестиструнна “по-бандурковому”, шестиструнна народна − торбановий стрій, семиструнна народна − торбановий стрій, семиструнна академічна − “класичний” стрій.

Continue reading “Як настроїти бандурку” →

Трапилася нагода познайомитися ближче з не-музейною реконструкцією мамаївського інструмента радянського часу. Це оркестрова кобза-“прима” 1970-х років, робота невідомого майстра, ймовірно, з Мельнице-Подільських виробничих експериментальних майстерень, за конструкцією Миколи Прокопенка.

“На основі чотириструнної домри, яку виготовив Г.Любимов у 1908 р., М.Прокопенко сконструював сім’ю оркестрових ладкових кобз: кобзу-приму, альт, тенор, бас і контрабас. Згодом ці інструменти знайшли своє застосування в Київському оркестрі народних інструментів та Оркестрі народних інструментів Державного радіо і телебачення. У 1974 р. оркестрові кобзи конструкції М.Прокопенка виготовляли Мельнице-Подільські музичні майстерні” (за виданням: Тетяна Сідлецька. Практична культурологія. Історія народно-оркестрового виконавства України. – Вінниця, 2011. – Ч.ІІ. – С.7).

Continue reading “Бандурка – оркестрова кобза-прима, 1970-і рр.” →

Тут поговоримо про те, як правильно розрахувати лади на новій бандурці. Таким самим способом можна перевірити правильність розміщення ладів на будь-якому іншому інструменті, який “не строїть”.

Самі лади можна й нав’язати – наприклад, з товстої рибальської волосіні. Як нав’язати лади – відео для лютні » Такі лади при потребі легко пересуваються і корегуються.

Постійні лади роблять найчастіше металевими, рідше – з твердого дерева. Останнє можливе лише для нейлонових або жильних струн, бо металеві швидко “з’їдять” дерев’яний лад. Але так чи інакше, гриф інструмента для цього треба розмітити. Дехто розмічає лади на слух, але надійніше скористатися калькулятором.

При розмічанні ладів на грифі слід враховувати, що обчислені відстані відкладаються між крайньою точкою поріжка – верхніми точками ладів – верхньою точкою підструнника (див. малюнок – приклад розміщення І-го ладу). Для виготовлення якісного інструмента з постійними ладами точність цієї розмітки буде дуже важлива.

Continue reading “Правильний розрахунок ладів на грифі інструмента” →

Трапилася нагода придбати “з рук” цікавий інструмент – чотириструнне банджо-тенор Musima 1980-х років, зроблене в Східній Німеччині (НДР).

З конкретним екземпляром пощастило – ні тріщин, ані подряпин, гриф рівний, інструмент добре строїть. Було лише дві невеличкі проблеми, але їх вдалося легко вирішити. Перша – глухуватий бас, себто 4-та струна; друга – металеві струни стояли трохи зависоко над грифом, тому після сьомого ладу грати було некомфортно.

В І-неті кажуть, що всередині корпуса банджо Musima є гвинт для регулювання висоти струн. На жаль, такої можливості у цій моделі не виявилося. Зате була нагода глянути, що робиться в коряку інструмента…

За допомогу в придбанні банджо щиро дякуємо п.Оксані Смереці-Малик! :)

Continue reading “Бандурка з 4-струнного банджо Musima 1980-х років: що всередині?” →