Категорія: ОГЛЯДИ

Автентичний спосіб гри на бандурці має свої особливості. Фольклорист Микола Привалов описує його так: “…три верхние струны прижимаются как на гитаре, пальцем указательным, средним, безымянным (и иногда мизинцем) левой руки; но два баса никогда не укорачиваются, указательным пальцем правой руки производится общее по всем струнам бряцание (движением кисти) как на балалайке. Следовательно, в то же время, как левою рукою нажимаются разные аккорды на струнах до − ми − соль, басы до − соль всегда звучат по всей длине, давая однообразное сопровождение в интервале квинты”.

Процитовано за публікацією: Привалов Николай Иванович. Тамбуровидные музыкальные инструменты русского народа. Очерк их происхождения, появления на Руси и существования (домра, балалайка, лютня, кобза, бандура, бандурка, торбан, мандолина, гитара). Историческое исследование. – “Известия С.-Петербургского общества музыкальных собраний”. – 1905, апрель-июнь. – 1906, февраль. – PDF.

Прикметно, що подібний спосіб гри застосовується донині в сільському побутуванні балабайок українського строю; тільки басових струн триструнні балабайки не мають. Відмінність же від бандуркового способу, описаного Приваловим, полягає у активному використанні великого пальця лівої руки для притиснення найтовщої струни балабайки.
 

Сучасний спосіб гри на бандурці, не відкидаючи набутків і прийомів автентичного, активно задіює притиснені баси − як в акордах, так і у підібраних підголосках та мелодіях. Тож учитися грати на бандурці таким чином можна, як і на гітарі: по нотах, акордами, табами, “з рук” − зокрема, з відео, підбираючи на слух і т.ін.
 
БАНДУРКА – мамаївська кобза: як грати по нотах »

Акорди на БАНДУРЦІ − п’ятиструнній мамаївській кобзі »

“ТАБаємо” пісні для бандурки »
 

Гітарний, або сучасний спосіб гри на бандурці дозволяє активно задіювати баси і використовувати для навчання схеми акордів гітарного типу.

У таблиці − див. ілюстрацію поруч або PDF − показані універсальні аплікатури дванадцяти акордів бандурки. Для неї, як і для шестиструнної гітари, існує обмежена кількість акордових схем, які можна пересувати по грифу вгору-вниз, одержуючи при цьому ті самі акорди для різної висоти звуків. У заголовках вказано кількість ладів між однойменними акордами для чотирьох схем, які послідовно змінюють одна одну.

Під кожною акордовою схемою зазначено, на якому ладу за її допомогою береться той чи інший акорд. На цей лад ставимо перший (вказівний) палець, далі − як на малюнку. Під назвою акорда вказано також можливість уживання з ним відкритого баса G або D − тобто 5-ї або 4-ї струни.

Continue reading “Акорди на БАНДУРЦІ − п’ятиструнній мамаївській кобзі” →

Тут наводимо зразки музичних інструментів, споріднених з мамаївськими – формою, розмірами, походженням або просто строєм.

•  Бандурка
•  “Родичі” бандурки
•  Альтернативні форми існування строю

Більшість наведених тут інструментів належить фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України, і надійшли туди завдяки зусиллям п.Ігоря Шрамка – відомого збирача й дослідника народних музичних інструментів.

Continue reading “Давні зразки інструментів” →

Трапилася нагода познайомитися ближче з не-музейною реконструкцією мамаївського інструмента радянського часу. Це оркестрова кобза-“прима” 1970-х років, робота невідомого майстра, ймовірно, з Мельнице-Подільських виробничих експериментальних майстерень, за конструкцією Миколи Прокопенка.

“На основі чотириструнної домри, яку виготовив Г.Любимов у 1908 р., М.Прокопенко сконструював сім’ю оркестрових ладкових кобз: кобзу-приму, альт, тенор, бас і контрабас. Згодом ці інструменти знайшли своє застосування в Київському оркестрі народних інструментів та Оркестрі народних інструментів Державного радіо і телебачення. У 1974 р. оркестрові кобзи конструкції М.Прокопенка виготовляли Мельнице-Подільські музичні майстерні” (за виданням: Тетяна Сідлецька. Практична культурологія. Історія народно-оркестрового виконавства України. – Вінниця, 2011. – Ч.ІІ. – С.7).

Continue reading “Бандурка – оркестрова кобза-прима, 1970-і рр.” →

Народні картини з Мамаєм нагадують нам про героїчну козацьку історію – і водночас про медитативний стан української душі… Чи не тому хочеться іноді мати точну копію такого музичного інструмента, щоб побути собі козаком на відпочинку? :)

Усі наведені нижче кобзи-бандурки були зроблені за “мамаївськими” зразками. Деякі з них і взагалі мають конкретні мальовані “прототипи”…

Continue reading “НОВІ БАНДУРКИ” →

Назар БОЖИНСЬКИЙ

Цей інструмент – спроба реконструкції одного з найпростіших народних варіантів бандурки-балабайки.

Розміри:

•  загальна довжина = 67 см + хвіст гарбуза 12 см;
•  ширина корпусу = 12,3 см;
•  товщина корпусу (без струн) = 8 см;
•  мензура = 51 см.

Отже, вдалося мені роздобути сушений гарбуз-горлянку. Ця порода гарбуза офіційно зветься “лагенарія”. Насіння можна купити на базарі.

Continue reading “Балабайка з гарбуза” →

•  Бандурки – оркестрові та акомпануючі кобзи
•  Бандурки – домри, мандоліни, балабайки
•  Бандурки – гітари
•  Бандурки – укулеле
•  Бандурки – банджо
•  Бандурки – чаранго
•  Інші бандурки

Ми в жодному разі не закликаємо Вас знущатися над музичними інструментами! Проте часто буває так, що він лежить без діла й сумує, бо грати нікому… А Вам саме потрібна МАМАЇВКА? Отже, ви одне одного знайшли!

Вдаючись до такого “редагування”, сповідуємо принцип мінімального втручання в первісний стан інструмента. По-перше, так менше мороки, а по-друге, кожен музичний інструмент має своє життя, і наше завдання – розширити його можливості у потрібний нам бік, а не одержати своє будь-якою ціною.

Тому в абсолютній більшості випадків ми лише перестроюємо інструмент, іноді – міняємо струни, ще рідше – робимо додаткові заглибини на поріжку. Як правило, більше нічого й не треба.

Continue reading “БАНДУРКИ з інших інструментів” →

Трапилася нагода придбати “з рук” цікавий інструмент – чотириструнне банджо-тенор Musima 1980-х років, зроблене в Східній Німеччині (НДР).

З конкретним екземпляром пощастило – ні тріщин, ані подряпин, гриф рівний, інструмент добре строїть. Було лише дві невеличкі проблеми, але їх вдалося легко вирішити. Перша – глухуватий бас, себто 4-та струна; друга – металеві струни стояли трохи зависоко над грифом, тому після сьомого ладу грати було некомфортно.

В І-неті кажуть, що всередині корпуса банджо Musima є гвинт для регулювання висоти струн. На жаль, такої можливості у цій моделі не виявилося. Зате була нагода глянути, що робиться в коряку інструмента…

За допомогу в придбанні банджо щиро дякуємо п.Оксані Смереці-Малик! :)

Continue reading “Бандурка з 4-струнного банджо Musima 1980-х років: що всередині?” →

Зайве було б думати, що тільки українці здогадалися зробити собі просто-мажорний побутовий музичний інструмент. Маємо близьких і далеких сусідів, які також про себе подбали. А хто від кого запозичував строї, а чи вони були винайдені автономно – то вже клопіт науковців-органологів та музикологів. Ми ж беремо до уваги тільки факти станом на 20-те століття.

Отже, знайомимося з сусідами по планеті! :) Це не є вичерпний перелік “спільнострійних” з бандуркою інструментів – тут просто зібрані відомі нам приклади. Розглядаємо лише ті інструменти, стрій яких складається з I-го, III-го і V-го ступенів мажорного ладу; такий тип строю умовно називаємо “GBD”.

Усі наведені музичні інструменти мають по кілька варіантів строїв; ми обираємо з них ті, які ближчі до строю п’ятиструнної бандурки: – G2, D3, G3, B3, D4.

ЄВРОПА  • Грузія: Пандурі, Чонґурі  • Німеччина: Вальдцитра  • Португалія: Браґінья, Віола де Араме, Кавакінью, Португальська гітара  • Росія: Бандурка, Гітара семиструнна  • Україна: Балабайка, Бандурка (мамаївська кобза), Гітара семиструнна, Торбан  • Швейцарія: Гальсцитра

АМЕРИКА  • Бразилія: Кавакінью  • Куба: Трес  • Пуерто-Рико: Типле Рекінто Костеро, Типле Рекінто де Монтанья, Трес Пуерто-Рико  • США: Банджо, Банджола, Добро, Струмстік  • Чилі: Бандола Аймара

АФРИКА – Кібанґала  • Мадагаскар: Кабоси  • Південна Африка: Рамкі

АЗІЯ  • Індонезія: Чак

Continue reading ““Бандурковий” стрій у світі – приклади” →