Категорія: ОГЛЯДИ

Про спільність строю бандурки з строями деяких архаїчних інструментів, на перший погляд, говоримо досить умовно: це ті, у яких відсутня “наша” друга струна, тобто III-й ступінь мажорного ладу, що “відповідає” за мажорне чи мінорне забарвлення строю. Але те, що граємо на бандурці, можна грати й на цих інструментах, пропускаючи другу струну в аплікатурі лівої руки.

Проте, якщо розглянути питання уважно, знаходимо свідчення про те, що подібні строї здавна існували в Україні, і, найімовірніше, передували бандурковому. Докладніше про це див. статтю Ярослава Ящука “Про походження бандурки”.

Отже, тут подаємо строї струнних музичних інструментів, які складаються з I-го і V-го ступенів мажорного ладу – цей тип називаємо “GD”. Перелік таких інструментів не є повним: тут просто зібрані відомі нам факти.

Важливо враховувати, що всі наведені музичні інструменти мають по кілька варіантів строїв.

ЄВРОПА  • Україна: Колісна ліра

АМЕРИКА  • США: Дульцімер, Струмстік, триструнні гітари Loog

АЗІЯ  • Китай: Люцінь, Жуань, Юкін  • Таїланд: Пін  • Японія: Саншін, Сямісен

Continue reading ““Давній бандурковий” стрій у світі – приклади” →

Саншін (三線, sanshin, сансин) – лютнеподібний інструмент з острова Окінава, що в Японії. Його назва означає просто “три струни”. “Предком” саншіна є китайський сансян, а “нащадком” – чи не найвідоміший японський музичний інструмент сямісен.

•  Основний стрій CFC – “давній бандурковий”.
•  Струн/хорів: 3/3.
•  Мензура: 600 мм.

Не-японці часто плутають саншін і сямісен, хоч відмінності між цими інструментами доволі значні. У них різний характер звуку. Саншін коротший, його корпус має округлішу форму і традиційно буває обтягнений зміїною шкірою, а корпус сямісена – котячою чи собачою. Плектр (бачі), яким зачіпають струни, для саншіна схожий на кіготь, а для сямісена – плаский. І дуже різною є традиційна музика для цих двох інструментів.

На саншіні можна легко грати як на бандурці, не перестроюючи його.

Continue reading “Японський саншін – інструмент з “давнім бандурковим” строєм” →

Виставка під назвою “Життя мамаївської кобзи” триває у Музеї Івана Гончара за програмою “Кобзарської Трійці – 2015”, з 30 травня до 20 серпня 2015 року.

Її експозиція відповідає на питання, куди подівся інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишалося вільним.

Один з розділів нашого сайту фактично є віртуальною екскурсією по виставці: З історії бандурки – мамаївської кобзи в Україні »

---

Експозицію виставки можна оглянути у флеш-панорамах – для їх перегляду слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.

Continue reading “Виставка “Життя мамаївської кобзи”” →

Виставка під такою назвою відбулася в травні 2010 року під час проведення Фестивалю української епічної традиції “КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ – 2010″ у Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”.

На виставці були представлені репродукції народного живопису та інструментів з нього в приблизно-реальних розмірах – а поруч живі інструменти майстрів Київського Кобзарського Цеху, зроблені за традиційними зразками. Ілюстративну основу виставки виготовили Михайло МАТІЙЧУК та Іван КУШНІР.

Віртуальну публікацію ми доповнили позавиставковими матеріалами, зокрема світлинами кобз, реконструйованих і виготовлених у 1960-70-і роки майстрами Миколою Прокопенком, Василем Зуляком та Іваном Скляром (збірка Національного музею народної архітектури та побуту України).   Докладніше »
 

26 травня − 12 червня 2011 р. в Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара” відбулася виставка, присвячена пам’яті дослідника і збирача народних музичних інструментів Ігоря ШРАМКА – “Народні музичні інструменти зі збірки Національного музею народної архітектури та побуту України”.

Експозиція презентувала частину величезного доробку Ігоря Шрамка [1938 – 2010] − непересічного дослідника і збирача народних музичних інструментів. Його зусиллями було зібрано понад 600 унікальних експонатів, які разом складають цілісну картину українського музичного побуту ХХ століття. Виставку було відкрито до дня народження Ігоря Шрамка, 26 травня; вона діяла до 12 червня − до завершення фестивалю “Кобзарська Трійця”.

Пропонуємо Вашій увазі огляд експозиції та коментарі.   Докладніше »