



Київський майстер музичних інструментів Микола Прокопенко розповідає про сконструйовану ним на основі давніх зображень семиструнну акомпануючу кобзу.
Відео Віктора Мішалова, середина 1980-х років. Джерело: YouTube, канал користувача Bandurist, збірне відео Leonid Haydamaka – Bandurist, початок з 1:19:27.
Багатьох наших сучасників цікавить питання: куди подівся музичний інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишається вільним?
Справді, багата музична культура українців просто не могла бути позбавлена універсального побутового інструмента, розміри якого дозволяли б мати повноцінний бас і давати гарний супровід. Це був інструмент і до співу, і до танцю. Згадаймо Мамаєве: “Гей, бандуро моя золотая! Коли б до тебе дівчина молодая – скакала б, плясала б аж до лиха, що не один чумак одцурався б солі міха!..”
Звівши докупи історичні джерела, фольклорні записи початку 20-го століття й переконливу наукову гіпотезу 1970-х років, ми одержали цілісний, послідовний результат, який проілюстрували друкованими матеріалами, експонатами Національного музею народної архітектури та побуту України та окремими живими інструментами, позиченими у власників.
Continue reading “З історії бандурки – мамаївської кобзи в Україні” →
Серед багатьох відомих виконавців української діаспори 20-го століття привертає увагу Павло КОНОПЛЕНКО-ЗАПОРОЖЕЦЬ [1890–1982]. Називаючи себе кобзарем на тій підставі, що грав саме на кобзі, він видав три книги про свій інструмент і власний творчий шлях: “Кобза – найстаріший інструмент українського народу” (Одеса, 1911), “Кобза і Бандура” (Вінніпеґ, 1963) і “Кобзар Павло Конопленко-Запорожець у 60-ліття тріюмфу кобзи” (Вінніпеґ, 1970).
Музична спадщина митця та опубліковані матеріали засвідчують, що його першим інструментом був одержаний у 1902 році традиційний народний варіант мамаївської кобзи, вік якого, можливо, налічував до 150 років. Наступні концертні зразки інструментів, успадкувавши давню форму і конструкцію, були підредаговані автором для академічного виконавства.
Кобза Конопленка-Запорожця мала 8 струн на грифі і 2, згодом 4 або 6 коротких приструнків. Cтрій її, як і стрій бандурки, мав багато спільного із сімома струнами торбана. Англомовні довідкові джерела – en.wikipedia.org та інші – означують стрій цієї кобзи як open G tuning і підкреслюють спорідненість його зі строєм “російської” гітари.
Continue reading “Павло Конопленко-Запорожець і його кобза” →
На сьогодні маємо два цікаві варіанти настроювання цього інструмента. Звичайний бандурковий стрій добре надається для заміни шестиструнної гітари − двохсотлітня народна побутова традиція підтверджує його ефективність для гри акордами.
А для реконструкторів і тих, хто захоплюється українською старовиною, є архаїчніший варіант − давній бандурковий стрій, який був найбільш актуальний в Україні, ймовірно, протягом 16-17 ст., коли ще не було розвиненого багатоголосся і “акордового” музичного мислення.
При бажанні, гру на цих двох строях можна поєднувати − маючи, наприклад, два інструменти, настроєні по-різному. Аплікатура акордів відрізняється не дуже сильно: у давнього строю просто відсутня друга тонка струна.
Continue reading “Як настроїти бандурку” →
• Бандурка
• “Родичі” бандурки
• Альтернативні форми існування строю
Більшість наведених тут інструментів належить фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України, і надійшли туди завдяки зусиллям п.Ігоря Шрамка – відомого збирача й дослідника народних музичних інструментів.
Continue reading “Давні зразки інструментів” →
Ентузіасти й професіонали неодноразово намагалися відродити в Україні інструменти, схожі за формою на мамаївські. Зокрема, у радянський час були спроби введення до оркестрів народних інструментів т.зв. ладкових кобз. Окремі їх зразки представлені у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України.
Чимало таких кобз майстрового й серійного виробництва сьогодні лежить без діла по квартирах і культурних установах. По суті, вони є чудовими побутовими інструментами – варто лише трошки підкорегувати стрій…
Тут збираємо відомості за темою – цитати з різних видань, світлини тощо. Виділення в текстах зроблені нами.
Continue reading “Спроби реконструкції “мамаївських” інструментів” →
Трапилася нагода познайомитися ближче з не-музейною реконструкцією мамаївського інструмента радянського часу. Це оркестрова кобза-“прима” 1970-х років, робота невідомого майстра, ймовірно, з Мельнице-Подільських виробничих експериментальних майстерень, за конструкцією Миколи Прокопенка.
“На основі чотириструнної домри, яку виготовив Г.Любимов у 1908 р., М.Прокопенко сконструював сім’ю оркестрових ладкових кобз: кобзу-приму, альт, тенор, бас і контрабас. Згодом ці інструменти знайшли своє застосування в Київському оркестрі народних інструментів та Оркестрі народних інструментів Державного радіо і телебачення. У 1974 р. оркестрові кобзи конструкції М.Прокопенка виготовляли Мельнице-Подільські музичні майстерні” (за виданням: Тетяна Сідлецька. Практична культурологія. Історія народно-оркестрового виконавства України. – Вінниця, 2011. – Ч.ІІ. – С.7).
Continue reading “Бандурка – оркестрова кобза-прима, 1970-і рр.” →
Народні картини з Мамаєм нагадують нам про героїчну козацьку історію – і водночас про медитативний стан української душі… Чи не тому хочеться іноді мати точну копію такого музичного інструмента, щоб побути собі козаком на відпочинку? :)
Усі наведені нижче кобзи-бандурки були зроблені за “мамаївськими” зразками. Деякі з них і взагалі мають конкретні мальовані “прототипи”…
Continue reading “НОВІ БАНДУРКИ” →
Днями випадково знайшлося на uastamp.com ось таке повідомлення: 25.07.2014 вводяться в обіг поштові марки №1374-1377 “Козак Мамай”, “Кобза”, блоки №124-125 в буклеті №14 “EUROPA”.
Ресурс poshta.kiev.ua додав ще кілька картинок: марки і буклет. Згодом на eBay.com знайшлися фрагменти кращої якості.
Автором цієї серії є художник Віталій Мітченко. І виявилося, що всі музичні інструменти з марок “живуть” на нашому сайті – і на Студії “МИ”. Отже, можемо легко документувати використані зображення…
Continue reading “Поштова новина 2014 року! :)” →
Цей інструмент – спроба реконструкції одного з найпростіших народних варіантів бандурки-балабайки.
Розміри:
• загальна довжина = 67 см + хвіст гарбуза 12 см;
• ширина корпусу = 12,3 см;
• товщина корпусу (без струн) = 8 см;
• мензура = 51 см.
Отже, вдалося мені роздобути сушений гарбуз-горлянку. Ця порода гарбуза офіційно зветься “лагенарія”. Насіння можна купити на базарі.
Continue reading “Балабайка з гарбуза” →
Наше все: Україна Споконвічна, Студія "МИ", Етноархів, Хор "Гомін", Боривітер, Цікаві сайти
© Бандурка – мамаївська кобза 2015-2023