ІНСТРУМЕНТИ
Павло Конопленко-Запорожець і його кобза
Серед багатьох відомих виконавців української діаспори 20-го століття привертає увагу Павло КОНОПЛЕНКО-ЗАПОРОЖЕЦЬ [1890–1982]. Називаючи себе кобзарем на тій підставі, що грав саме на кобзі, він видав три книги про свій інструмент і власний творчий шлях: “Кобза – найстаріший інструмент українського народу” (Одеса, 1911), “Кобза і Бандура” (Вінніпеґ, 1963) і “Кобзар Павло Конопленко-Запорожець у 60-ліття тріюмфу кобзи” (Вінніпеґ, 1970).
Музична спадщина митця та опубліковані матеріали засвідчують, що його першим інструментом був одержаний у 1902 році традиційний народний варіант мамаївської кобзи, вік якого, можливо, налічував до 150 років. Наступні концертні зразки інструментів, успадкувавши давню форму і конструкцію, були підредаговані автором для академічного виконавства.
Кобза Конопленка-Запорожця мала 8 струн на грифі і 2, згодом 4 або 6 коротких приструнків. Cтрій її, як і стрій бандурки, мав багато спільного із сімома струнами торбана. Англомовні довідкові джерела – en.wikipedia.org та інші – означують стрій цієї кобзи як open G tuning і підкреслюють спорідненість його зі строєм “російської” гітари.
Як настроїти бандурку
• Обираємо з двох строїв
• Звичайний стрій бандурки
• Давній стрій бандурки
• Рекомендовані тональності: Соль (G), Ля (A), До (C) − звуки для настроювання бандурки
• Процес настроювання
• Виставляємо рухому підставку − “кобилочку”
• Звуки для настроювання гітар чи реконструйованих “акомпануючих” кобз: шестиструнна “по-бандурковому”, шестиструнна народна − торбановий стрій, семиструнна академічна, семиструнна народна − торбановий стрій
Обираємо з двох строїв
На сьогодні маємо два цікаві варіанти настроювання цього інструмента. Звичайний бандурковий стрій добре надається для заміни шестиструнної гітари − двохсотлітня народна побутова традиція підтверджує його ефективність для гри акордами.
А для реконструкторів і тих, хто захоплюється українською старовиною, є архаїчніший варіант − давній бандурковий стрій, який був найбільш актуальний в Україні, ймовірно, протягом 16-17 ст., коли ще не було розвиненого багатоголосся і “акордового” музичного мислення.
При бажанні, гру на цих двох строях можна поєднувати − маючи, наприклад, два інструменти, настроєні по-різному. Аплікатура акордів відрізняється не дуже сильно: у давнього строю просто відсутня друга тонка струна.
Давні зразки інструментів
Тут наводимо зразки музичних інструментів, споріднених з мамаївськими – формою, розмірами, походженням або просто строєм.
• Бандурка
• “Родичі” бандурки
• Альтернативні форми існування строю
Більшість наведених тут інструментів належить фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України, і надійшли туди завдяки зусиллям п.Ігоря Шрамка – відомого збирача й дослідника народних музичних інструментів.
Спроби реконструкції “мамаївських” інструментів
• Загальна інформація • 1920-і – 1950-і рр. • Василь Зуляк • Іван Скляр • Микола Прокопенко • Михайло Лисенко-Дністровський • Юлій Збандут • Петро Малиновський • Мельнице-Подільські музичні майстерні • Чернігівська фабрика музичних інструментів • Львівська фабрика “Трембіта” • Майстри Київського Кобзарського Цеху • Інші майстри • Інcтрументи НЕВІДОМИХ МАЙСТРІВ • Тематичні посилання • ДЖЕРЕЛА
Ентузіасти й професіонали неодноразово намагалися відродити в Україні інструменти, схожі за формою на мамаївські. Зокрема, у радянський час були спроби введення до оркестрів народних інструментів т.зв. ладкових кобз. Окремі їх зразки представлені у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України.
Чимало таких кобз майстрового й серійного виробництва сьогодні лежить без діла по квартирах і культурних установах. По суті, вони є чудовими побутовими інструментами – варто лише трошки підкорегувати стрій…
Тут збираємо відомості за темою – цитати з різних видань, світлини тощо. Виділення в текстах зроблені нами.
Continue reading “Спроби реконструкції “мамаївських” інструментів”
Бандурка – оркестрова кобза-прима, 1970-і рр.
Трапилася нагода познайомитися ближче з не-музейною реконструкцією мамаївського інструмента радянського часу. Це оркестрова кобза-“прима” 1970-х років, робота невідомого майстра, ймовірно, з Мельнице-Подільських виробничих експериментальних майстерень, за конструкцією Миколи Прокопенка.
“На основі чотириструнної домри, яку виготовив Г.Любимов у 1908 р., М.Прокопенко сконструював сім’ю оркестрових ладкових кобз: кобзу-приму, альт, тенор, бас і контрабас. Згодом ці інструменти знайшли своє застосування в Київському оркестрі народних інструментів та Оркестрі народних інструментів Державного радіо і телебачення. У 1974 р. оркестрові кобзи конструкції М.Прокопенка виготовляли Мельнице-Подільські музичні майстерні” (за виданням: Тетяна Сідлецька. Практична культурологія. Історія народно-оркестрового виконавства України. – Вінниця, 2011. – Ч.ІІ. – С.7).
Continue reading “Бандурка – оркестрова кобза-прима, 1970-і рр.”
НОВІ БАНДУРКИ
Народні картини з Мамаєм нагадують нам про героїчну козацьку історію – і водночас про медитативний стан української душі… Чи не тому хочеться іноді мати точну копію такого музичного інструмента, щоб побути собі козаком на відпочинку? :)
Усі наведені нижче кобзи-бандурки були зроблені за “мамаївськими” зразками. Деякі з них і взагалі мають конкретні мальовані “прототипи”…
Поштова новина 2014 року! :)
Днями випадково знайшлося на uastamp.com ось таке повідомлення: 25.07.2014 вводяться в обіг поштові марки №1374-1377 “Козак Мамай”, “Кобза”, блоки №124-125 в буклеті №14 “EUROPA”.
Ресурс poshta.kiev.ua додав ще кілька картинок: марки і буклет. Згодом на eBay.com знайшлися фрагменти кращої якості.
Автором цієї серії є художник Віталій Мітченко. І виявилося, що всі музичні інструменти з марок “живуть” на нашому сайті – і на Студії “МИ”. Отже, можемо легко документувати використані зображення…
Балабайка з гарбуза
Цей інструмент – спроба реконструкції одного з найпростіших народних варіантів бандурки-балабайки.
Розміри:
• загальна довжина = 67 см + хвіст гарбуза 12 см;
• ширина корпусу = 12,3 см;
• товщина корпусу (без струн) = 8 см;
• мензура = 51 см.
Отже, вдалося мені роздобути сушений гарбуз-горлянку. Ця порода гарбуза офіційно зветься “лагенарія”. Насіння можна купити на базарі.
Правильний розрахунок ладів на грифі інструмента
Тут поговоримо про те, як правильно розрахувати лади на новій бандурці. Таким самим способом можна перевірити правильність розміщення ладів на будь-якому іншому інструменті, який “не строїть”.
Самі лади можна й нав’язати – наприклад, з товстої рибальської волосіні. Як нав’язати лади – відео для лютні » Такі лади при потребі легко пересуваються і корегуються.
Постійні лади роблять найчастіше металевими, рідше – з твердого дерева. Останнє можливе лише для нейлонових або жильних струн, бо металеві швидко “з’їдять” дерев’яний лад. Але так чи інакше, гриф інструмента для цього треба розмітити. Дехто розмічає лади на слух, але надійніше скористатися калькулятором.
При розмічанні ладів на грифі слід враховувати, що обчислені відстані відкладаються між крайньою точкою поріжка – верхніми точками ладів – верхньою точкою підструнника (див. малюнок – приклад розміщення І-го ладу). Для виготовлення якісного інструмента з постійними ладами точність цієї розмітки буде дуже важлива.
Continue reading “Правильний розрахунок ладів на грифі інструмента”
Posted in ІНСТРУМЕНТИ Бандурка-балабайка Бандурка-банджо Бандурка-гітара Бандурка-домра Бандурка-мандоліна Бандурка-пін Бандурка-раджао Бандурка-саншін Бандурка-укулеле Бандурка-чаранго Новини ОГЛЯДИ Пристосовані
БАНДУРКИ з інших інструментів
• Бандурки – оркестрові та акомпануючі кобзи
• Бандурки – домри, мандоліни, балабайки
• Бандурки – гітари
• Бандурки – укулеле
• Бандурки – банджо
• Бандурки – чаранго
• Інші бандурки
Ми в жодному разі не закликаємо Вас знущатися над музичними інструментами! Проте часто буває так, що він лежить без діла й сумує, бо грати нікому… А Вам саме потрібна МАМАЇВКА? Отже, ви одне одного знайшли!
Вдаючись до такого “редагування”, сповідуємо принцип мінімального втручання в первісний стан інструмента. По-перше, так менше мороки, а по-друге, кожен музичний інструмент має своє життя, і наше завдання – розширити його можливості у потрібний нам бік, а не одержати своє будь-якою ціною.
Тому в абсолютній більшості випадків ми лише перестроюємо інструмент, іноді – міняємо струни, ще рідше – робимо додаткові заглибини на поріжку. Як правило, більше нічого й не треба.
