



За виданням: Володимир Кушпет. Школа реконструкції виконавської традиції: ліра, кобза, торбан, бандура, спів. – К.: Темпора, 2016. – Ч.І. – Музично-теоретична основа реконструкції старосвітського виконавства. – 110 с., іл. – Ч.ІІІ. – Кобза. – 154 с., нот. – Ч.VIII. – Додаток [ноти й тексти]. – 177 с., нот.
Реконструкція давньої музики, інструментів та способів гри на них – завдання окреме, непросте й дуже цікаве. І сьогодні у реконструкторів козацької старовини справжнє свято: книга – чи, власне, восьмикнижжя (бо це вісім частин у окремих палітурках) – Володимира Кушпета докладно висвітлює теоретичні й практичні засади цієї справи.
Подаємо фрагменти кількох розділів цього видання, які безпосередньо стосуються “мамаївської” кобзи, а також відео, де автор розповідає і грає на цьому інструменті.
Continue reading “Володимир КУШПЕТ про історичну реконструкцію “мамаївської” кобзи” →
Не можу не написати про знайомство з подорожньою бандуркою, перестроєною з укулеле-сопрано BugsGear Adventure Travel BL-BK Cobalt. Цей інструмент при ближчому контакті дає багато цікавих вражень від усього – матеріалу, звуку, конструкції та зовнішнього вигляду.
Інструменти фірми BugsGear нечасто зустрічаються в Україні, але дуже поширені за кордоном. Якщо судити з відгуків, модель Travel є чи не найбільш вдалою в їхньому доробку. Як і всі полікарбонатні інструменти, вона має цілком доступну ціну, але при цьому за оригінальністю, універсальністю і якістю звуку може змагатися із значно дорожчими зразками.
Для цієї моделі виробник жартома вживає ще й назву “Aqulele”, що дослівно означає “водолеле” :) – і акцентує на його водостійкості, себто придатності до байдаркових походів, відпочинку з дітьми біля води тощо. Ця властивість, та ще в поєднанні з дуже компактними розмірами, робить таке музичне звірятко справді незамінним у близькій і далекій дорозі. До речі, в комплекті з ним іде цілком пристойний чохол.
Отже, беремо інструмент у руки, дивимося й фотографуємо.
Continue reading “Бандурка з укулеле-сопрано BugsGear Adventure Travel” →
Днями вдалося надбати те, чого давно бракувало, – триструнну домру-альт фабричного виробу, – і нарешті оцінити бандуркові можливості оркестрових інструментів альтового розміру.
Це досить рідкісний в наших широтах інструмент. За віднайдення його і дбайливе збереження дякуємо п.Олександрові Грищенку з Апостолового!
Отже, що це таке – триструнна домра-альт, і чого від неї можна чекати, якщо хотіти собі таку бандурку?
Continue reading “Бандурка з триструнної домри-альта” →
Такого у нас ще не було! :)) Хтось може вважати цю модель не зовсім доречною в контексті бандурки, але іграшка вийшла цікава, бо має кілька оригінальних моментів. Тому ділимося набутим досвідом :) .
Вперше мені трапився такий інструмент кілька років тому. Його кумедний вигляд одразу привернув увагу. Звук був не особливий, струни теж, зате форма виявилася несподівано приємною в руках.
Друга наша “зустріч” таки завершилася придбанням. Отже, дивимося ближче.
Continue reading “Бандурка-“стріла” з укулеле SpongeBob SBUVOFT” →
Кілька місяців тому трапилася в І-неті інформація про укулельки з полікарбонату. А поруч – несподівано добрі відгуки… І, хоч я в усьому ціную природність та екологічність, захотілося спробувати, з чим його їдять.
Знавці розповідають, що в Канаді вже давно експериментували з академічними бандурами, у яких робили верхняк дерев’яний, а спідняк полікарбонатний. Нібито виходять недорогі, та й звучать непогано. Але мені чути-бачити не доводилося. Отже, знаходжу магазин, у якому є укулеле Korala PUC-20, і йду на розглядини.
Як тільки інструмент потрапив у руки – піти без нього вже не стало сили! :) А чому – зараз розкажу.
Continue reading “Бандурка з укулеле-концерт Korala PUC-20 – музичний полікарбонат!” →
Lanikai Hohner LU-21P – гарний і якісно зроблений інструмент “мамаївського” вигляду, доступний в Україні за помірну ціну. Розміри укулеле-сопрано дозволяють носити таку бандурку з собою – вона легенька і в чохлі за спиною майже непомітна.
Якогось особливого вибирання такий інструмент не потребує. Принаймні, з чотирьох бачених мною всі чотири були зроблені бездоганно: рівний гриф, чистий звук, низько поставлені струни, правильний стрій, якісне лакування.
Отже досить імовірно, що початківець, купуючи таку бандурку, може лише перевірити її на відсутність механічних ушкоджень, а далі спокійно настроювати і вчитися.
Continue reading “Бандурка з укулеле-сопрано Lanikai LU-21P” →
Серед багатьох відомих виконавців української діаспори 20-го століття привертає увагу Павло КОНОПЛЕНКО-ЗАПОРОЖЕЦЬ [1890–1982]. Називаючи себе кобзарем на тій підставі, що грав саме на кобзі, він видав три книги про свій інструмент і власний творчий шлях: “Кобза – найстаріший інструмент українського народу” (Одеса, 1911), “Кобза і Бандура” (Вінніпеґ, 1963) і “Кобзар Павло Конопленко-Запорожець у 60-ліття тріюмфу кобзи” (Вінніпеґ, 1970).
Музична спадщина митця та опубліковані матеріали засвідчують, що його першим інструментом був одержаний у 1902 році традиційний народний варіант мамаївської кобзи, вік якого, можливо, налічував до 150 років. Наступні концертні зразки інструментів, успадкувавши давню форму і конструкцію, були підредаговані автором для академічного виконавства.
Кобза Конопленка-Запорожця мала 8 струн на грифі і 2, згодом 4 або 6 коротких приструнків. Cтрій її, як і стрій бандурки, мав багато спільного із сімома струнами торбана. Англомовні довідкові джерела – en.wikipedia.org та інші – означують стрій цієї кобзи як open G tuning і підкреслюють спорідненість його зі строєм “російської” гітари.
Continue reading “Павло Конопленко-Запорожець і його кобза” →
На сьогодні маємо два цікаві варіанти настроювання цього інструмента. Звичайний бандурковий стрій добре надається для заміни шестиструнної гітари − двохсотлітня народна побутова традиція підтверджує його ефективність для гри акордами.
А для реконструкторів і тих, хто захоплюється українською старовиною, є архаїчніший варіант − давній бандурковий стрій, який був найбільш актуальний в Україні, ймовірно, протягом 16-17 ст., коли ще не було розвиненого багатоголосся і “акордового” музичного мислення.
При бажанні, гру на цих двох строях можна поєднувати − маючи, наприклад, два інструменти, настроєні по-різному. Аплікатура акордів відрізняється не дуже сильно: у давнього строю просто відсутня друга тонка струна.
Continue reading “Як настроїти бандурку” →
Виставка під назвою “Життя мамаївської кобзи” триває у Музеї Івана Гончара за програмою “Кобзарської Трійці – 2015”, з 30 травня до 20 серпня 2015 року.
Її експозиція відповідає на питання, куди подівся інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишалося вільним.
Один з розділів нашого сайту фактично є віртуальною екскурсією по виставці: З історії бандурки – мамаївської кобзи в Україні »
Експозицію виставки можна оглянути у флеш-панорамах – для їх перегляду слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.
Continue reading “Виставка “Життя мамаївської кобзи”” →
Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Записав Володимир Яремчук.
Синтезатор − жіночий хор (mp3):
Таби на три голоси:
А вже весна, а вже красна
Та й три вітри нам принесла.
Один з дощем, другий з зелом,
А третій з сонцем і теплом!
Що сонечко пригріває,
А зимоньки убуває.
Що зимоньки убуває,
А весноньки прибуває!
Джерело: homin.etnoua.info.
Наше все: Україна Споконвічна, Студія "МИ", Етноархів, Хор "Гомін", Боривітер, Цікаві сайти
© Бандурка – мамаївська кобза 2015-2023