Архітектор, кобзар, лірник, торбаніст, громадський діяч, художник, доцент кафедри урбаністики Харківського національного університету будівництва та архітектури.
[03.02.1953 – 16.01.2001]
Кобзар, цехмайстер (панотець) Київського кобзарського цеху, бандурист, майстер і реконструктор українських народних музичних інструментів, художник, поет.
Мистецтвознавець і геолог. Автор численних публікацій у галузях геології вугільних родовищ, історії української геології, краєзнавчих розвідок, давнього і сучасного українського образотворчого мистецтва.
[22.10.1942 – 17.01.2011]
Майстер з виготовлення народних музичних інструментів, композитор. Дипломант Всеукраїнського телевізійного конкурсу “Сонячні кларнети” (1976).
[19.08.1921 – 20.07.1992]
Виконавець на народних музичних інструментах, майстер з виготовлення, реставрації, реконструкції та вдосконалення українських народних музичних інструментів.
Неформальне об’єднання майстрів та виконавців, зацікавлених традиційними (“старосвітськими”) кобзарськими музичними інструментами. Утворене в Києві наприкінці 1980-х років. Частково успадкувало традиційні знання давніх музичних цехів через свого засновника – Георгія Ткаченка (1898–1993). Світоглядні засади, мистецька концепція та основні майстрові знання походять від цехмайстра Миколи Будника (1953–2001). Нині досвідчені майстри й музиканти Кобзарського Цеху в Києві, Харкові та інших містах України навчають зацікавлених, як зробити собі бандуру, кобзу, ліру і навчитися на них грати.
Філолог-романіст, викладач іспанської мови. Народився і живе у с.Великий Хутір Драбівського р-ну Черкаської обл. Чудовий знавець і носій пісенної традиції свого краю. Самотужки опанував гру на народній бандурі з власним строєм, у супроводі якої виконує багато народних і власних пісень.
[1890–26.06.1982]
Український письменник, музикант, виконавець на кобзі, зробленій за старовинним зразком: 8 струн і 2-4 приструнки. Автор трьох видань про свій інструмент.
Виконавець на народних музичних інструментах, музикознавець, педагог. Один із артистів-засновників відомого ВІА “Кобза”. Викладач Стрітівського педагогічного коледжу кобзарського мистецтва. Автор багатьох публікацій та видань про кобзарство й кобзарські музичні інструменти.
[26.03.1929–12.02.1990]
Диригент, композитор, музикознавець, педагог. Кандидат мистецтвознавства, Заслужений діяч мистецтв УРСР. Автор оригінальної конструкції групи оркестрових кобз.
Фольклорист-філолог, старший науковий співробітник Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”.
Мельнице-Подільські музичні майстерні
Творче об’єднання майстрів музичних інструментів, які займалися вдосконаленням, реконструкцією та пристосуванням народних музичних інструментів для потреб українських оркестрів. Утворене 1959 року в смт Мельниця Подільська Борщівського р-ну Тернопільської обл. Засновник і багаторічний керівник – Василь ЗУЛЯК.
Композитор, радіожурналіст, виконавець на семиструнній кобзі і співак, у доробку якого понад 150 пісень на слова українських та зарубіжних поетів. Головним своїм мистецьким покликанням вважає написання пісень на вірші Григорія Сковороди.
[01.04.1918 – 26.10.1992]
Конструктор та дослідник українських музичних інструментів, музикант-гітарист, диригент.
Музикант, імпровізатор і автор оригінальних пісень, які виконує під шестиструнну кобзу із торбановим строєм.
[12.02.1906 – 26.10.1970]
Бандурист, майстер музичних інструментів. Автор конструкції академічної бандури “чернігівського” типу.
[24.04.(05.05 за ст.ст.)1898 – 11.12.1993]
Архітектор-художник, член Союзу художників і Союзу архітекторів (з 1937), бандурист, член музичного товариства України. Засновник Київського Кобзарського Цеху.
[26.05.1938 − 28.04.2010]
Освіта вища музична. У 1970-80-ті рр. працював зав. сектором музичних інструментів відділу фондів Національного музею народної архітектури та побуту України.
[02.06.1928 – 02.04.2016]
Музикознавець-фольклорист, кандидат мистецтвознавства, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Керівник Етнографічного хору “ГОМІН” (м.Київ).
Філолог, викладач іспанської та англійської мов і літератур, перекладач. Факультативно вивчав португальську та італійську мови, пройшов курс класичної філології у А.О.Білецького. На курсах вивчав інші європейські мови, а також японську. Наукові зацікавлення: мовознавство (насамперед соціолінгвістика й діалектологія), всесвітня історія та джерелознавство, музика й музичні інструменти.
