Майстер Микола ПРОКОПЕНКО розповідає про семиструнну кобзу – відео, 1980-і рр.
Дивитися на YouTube » Київський майстер музичних інструментів Микола Прокопенко розповідає про сконструйовану ним на основі давніх зображень семиструнну акомпануючу кобзу. Відео Віктора Мішалова, середина 1980-х…
ВСІ ПУБЛІКАЦІЇ:
А далі була кобза… – Петро ПРИСТУПОВ, 2017-2019
Джерело: Петро Приступов. А далі була кобза… (про себе дещо і ще щось…). – 2017–2019.
Є такі люди – їх дуже небагато! – які зберігають для нашого сьогодення живі скарби минулих літ. Власне, це не минувшина, а позачасові, завжди актуальні знання, світоглядні та мистецькі явища, які на певному етапі можуть стати відкриттям для кожної людини, незалежно від побуту чи суспільного стану. В одну мить ці знання стають для нас живими, їх творці – близькими й рідними, а Україна – глибокою, невичерпною криницею духовних надбань.
Нині пан Петро люб’язно ділиться з нами своїми спогадами про музичні та мистецькі стежки-дороги, пов’язані з ім’ям Григорія Сковороди.
Continue reading “А далі була кобза… – Петро ПРИСТУПОВ, 2017-2019”
Документальний фільм “Кобзо моя…” – 1989
Українська ордена “Знак Пошани” студія хронікально-документальних фільмів, Творче об’єднання “Криниця”, 1989 рік.
Творча група: автор сценарію Ігор Замлинський, режисер-оператор Сергій Лисецький, редактор Тарас Унгурян, звукооператор Валентин Антоненко, директор фільму Анатолій Марцинкевич.
Ми дуже вдячні користувачеві YouTube Володимиру Алексєєнку за оприлюдення цього, без перебільшення, унікального матеріалу. І не лише тому, що тут задіяні багато знакових постатей української культури.
Continue reading “Документальний фільм “Кобзо моя…” – 1989″
Майстер Микола ПРОКОПЕНКО розповідає про семиструнну кобзу – відео, 1980-і рр.
Київський майстер музичних інструментів Микола Прокопенко розповідає про сконструйовану ним на основі давніх зображень семиструнну акомпануючу кобзу.
Відео Віктора Мішалова, середина 1980-х років. Джерело: YouTube, канал користувача Bandurist, збірне відео Leonid Haydamaka – Bandurist, початок з 1:19:27.
Майстер Микола БУДНИК розповідає про виготовлення музичних інструментів – відео, 1993 рік
Микола Будник, цехмайстер Київського Кобзарського Цеху, розповідає про виготовлення музичних інструментів. Відеозапис зроблено 1993 року в цеховій майстерні, м.Ірпінь під Києвом. Розмову веде Василь Хитрук, відео – Анатолій Богород, участь у зйомці – Василь Музика.
Володимир КУШПЕТ про історичну реконструкцію “мамаївської” кобзи
За виданням: Володимир Кушпет. Школа реконструкції виконавської традиції: ліра, кобза, торбан, бандура, спів. – К.: Темпора, 2016. – Ч.І. – Музично-теоретична основа реконструкції старосвітського виконавства. – 110 с., іл. – Ч.ІІІ. – Кобза. – 154 с., нот. – Ч.VIII. – Додаток [ноти й тексти]. – 177 с., нот.
Реконструкція давньої музики, інструментів та способів гри на них – завдання окреме, непросте й дуже цікаве. І сьогодні у реконструкторів козацької старовини справжнє свято: книга – чи, власне, восьмикнижжя (бо це вісім частин у окремих палітурках) – Володимира Кушпета докладно висвітлює теоретичні й практичні засади цієї справи.
Подаємо фрагменти кількох розділів цього видання, які безпосередньо стосуються “мамаївської” кобзи, а також відео, де автор розповідає і грає на цьому інструменті.
Continue reading “Володимир КУШПЕТ про історичну реконструкцію “мамаївської” кобзи”
Павло Конопленко-Запорожець і його кобза
• Аудіозаписи
• Висновки
• Джерела
Серед багатьох відомих виконавців української діаспори 20-го століття привертає увагу Павло КОНОПЛЕНКО-ЗАПОРОЖЕЦЬ [1890–1982]. Називаючи себе кобзарем на тій підставі, що грав саме на кобзі, він видав три книги про свій інструмент і власний творчий шлях: “Кобза – найстаріший інструмент українського народу” (Одеса, 1911), “Кобза і Бандура” (Вінніпеґ, 1963) і “Кобзар Павло Конопленко-Запорожець у 60-ліття тріюмфу кобзи” (Вінніпеґ, 1970).
Музична спадщина митця та опубліковані матеріали засвідчують, що його першим інструментом був одержаний у 1902 році традиційний народний варіант мамаївської кобзи, вік якого, можливо, налічував до 150 років. Наступні концертні зразки інструментів, успадкувавши давню форму і конструкцію, були підредаговані автором для академічного виконавства.
Кобза Конопленка-Запорожця мала 8 струн на грифі і 2, згодом 4 або 6 коротких приструнків. Cтрій її, як і стрій бандурки, мав багато спільного із сімома струнами торбана. Англомовні довідкові джерела – en.wikipedia.org та інші – означують стрій цієї кобзи як open G tuning і підкреслюють спорідненість його зі строєм “російської” гітари.
Continue reading “Павло Конопленко-Запорожець і його кобза”
З історії бандурки – мамаївської кобзи в Україні
• На чому грав козак Мамай?
• Побутові музичні інструменти в Україні 18-20 століть
• Один стрій для чотирьох інструментів!
• І у сусідів так буває…
• Мамаївський інструмент досі з нами!
• Бандурка і традиційне кобзарство
• Наслідування мамаївських інструментів у 1960-70-х роках
• Бандурки Кобзарського цеху: з 1998 року досьогодні
• Висновки
• Корисна інформація
Багатьох наших сучасників цікавить питання: куди подівся музичний інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишається вільним?
Справді, багата музична культура українців просто не могла бути позбавлена універсального побутового інструмента, розміри якого дозволяли б мати повноцінний бас і давати гарний супровід. Це був інструмент і до співу, і до танцю. Згадаймо Мамаєве: “Гей, бандуро моя золотая! Коли б до тебе дівчина молодая – скакала б, плясала б аж до лиха, що не один чумак одцурався б солі міха!..”
Звівши докупи історичні джерела, фольклорні записи початку 20-го століття й переконливу наукову гіпотезу 1970-х років, ми одержали цілісний, послідовний результат, який проілюстрували друкованими матеріалами, експонатами Національного музею народної архітектури та побуту України та окремими живими інструментами, позиченими у власників.
Continue reading “З історії бандурки – мамаївської кобзи в Україні”
ПРО ПОХОДЖЕННЯ БАНДУРКИ – Ярослав ЯЩУК
У цьому невеличкому нарисі я спробую викласти результати дослідження цього питання, до якого час від часу я повертався протягом майже 15 років. Лише порівняно недавно почала складатися більш-менш зрозуміла картина походження цього інструмента, хоча залишається ще чимало неясного. Але час іде, та й Лукрецій зі своїм “я зробив, що зміг” усе частіше нагадує про вік…
Continue reading “ПРО ПОХОДЖЕННЯ БАНДУРКИ – Ярослав ЯЩУК”
КОЗАК МАМАЙ (НАРОДНА КАРТИНКА) – Данило ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1913
За публікацією: Козак Мамай (народна картинка) / Данило Щербаківський // Сяйво: Літературно-мистецький журнал. – Київ, 1913. – №10-12. – С.251-258. – pdf.
Було передруковано зі скороченнями та з доданням інших ілюстрацій тут: Козак Мамай (народна картинка) / Данило Щербаківський // Журнал “Народне мистецтво”. – Київ, 1997. – №1. – С.18-22. – pdf, djvu.
В Лівобережній, а иноді і в Правобережній Україні ще й досі трапляється по хатах старих заможних козаків картина з написом “Козак Мамай”.
Підібравши під себе ноги, сидить на землі молодий козак. Обличчя у нього гарне, вуса довгі, а з начисто голеної голови спускається за ліве вухо тонкий, довгий “оселедець”. У багатої одежі, що на йому, комір розхрістаний, на ногах червоні чоботи, в зубах люлька, в руках бандура; за плечима, а иноді на землі чи на дереві, козацька зброя: лук, сагайдак, шабля, спис, рушниця, пістолі. Збоку, теж на землі, шапка, пляшка й чарка. Ззаду до списа прив’язаний кінь. На картині внизу довгі вірші. Єсть багато картин, на яких, окрім цього козака, намальовано ще кілька козаків; вони п’ють, танцюють, тягають один одного за чуби… і т.ін.
“КОЗАК МАМАЙ” (енциклопедична довідка) – Станіслав БУШАК
Збереглося близько ста подібних творів 18 – 1-ї пол. 19 ст.; найдавніший датують початком 18 ст., проте чимало дослідників вважають, що існували вони і в 17 ст.; картин 20–21 ст. – сотні. У них збережено пластичний канон, який полягає в тому, що козак сидить на землі, підібгавши ноги “по-східному” (“по-турецьки”) у степу під дубом, на гілках якого розвішано (або лежить поряд) амуніцію, – рушницю, шаблю, лук, стріли, пістоль, порохівницю, сумку, посуд; палить “люльку-бурульку” та грає на “бандурі подорожній” (чи кобзі); зазвичай, одягнений у жупан або кожух, сорочку, шаровари, чоботи-сап’янці; позаду – баский кінь, прив’язаний до списа, застромленого у землю. Є картини, на яких козак не грає на бандурі, а тримає руки на грудях у характерному жесті.
Continue reading ““КОЗАК МАМАЙ” (енциклопедична довідка) – Станіслав БУШАК”
