Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА: традиційні народні музичні інструменти”

Студія МИ – my.etnoua.info

Афіша виставки З 7 до 30 червня 2014 року в Музеї Івана Гончара діяла виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” – народні музичні інструменти з фондових збірок Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. Пропонуємо вашій увазі її віртуальну версію.

Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” ілюструє основи громадської музичної культури українців. Троїста музика у традиційному складі була поширена по всій території України – маючи, проте, свої регіональні відмінності у кожному краю.

Маємо ще одну нагоду згадати добрим словом знаного збирача й дослідника народних музичних інструментів п.Ігоря ШРАМКА [1938−2010], який зібрав переважну більшість експонатів виставки, що належать НМНАП України. Своє почесне місце в експозиції посіла також його видатна знахідка – давні ручні баси з Закарпатської Гуцульщини – з якої й почалися його пошуки строю бандурки – мамаївського інструмента…

Докладніше »

8 травня 2018   (оновлено 09.05.2018)   //   Категорії: ІНСТРУМЕНТИ, Давні, На інших сайтах, Новини, ОГЛЯДИ   Автори: ,                

Конструктивні особливості “російської” семиструнної гітари – Дмитро ПЕТРАЧКОВ

Семиструнна гітара 1854 р.

За публікацією: Дмитрий Петрачков. Конструктивные особенности русской семиструнной гитары. – dimuz7.ru – PDF. Переклад українською, добір ілюстрацій, виділення та курсивні коментарі – Катерина Міщенко.

За більш ніж двохсотлітню історію існування “російської” семиструнної гітари, подібно до інших різновидів цього інструмента, у неї склалися свої традиції виконавської техніки та конструктивні особливості самих інструментів. У цій статті ми зробимо стислий огляд характерних конструктивних особливостей “російської” семиструнної гітари.

Параметри грифа “російської” семиструнної гітари можуть бути доволі різноманітними; чіткого еталону, як у випадку з гітарою класичною, не існує. Ширина грифа – величина, яка визначає відстань між струнами на верхньому поріжку, може варіюватися доволі широко. Мені траплялися грифи від 43 до 54 мм біля верхнього поріжка.

Така велика різниця у значеннях виникає насамперед завдяки різноманітній техніці для лівої руки виконавця: при грі з застосуванням великого пальця зручнішим є вузький гриф і навпаки.

Читати далі »

8 травня 2018   (оновлено 08.05.2018)   //   Категорії: ІНСТРУМЕНТИ, Бандурка-гітара, Давні, Майстрування, Новини, СТАТТІ   Автори:                

З домрою замість балабайки…

З домрою замість балабайки В Харкові коло станції Пушкінської грає щоп’ятниці на домру україномовний дід. На жаль, майже не чує. Грає боєм (плектром) без співу різні речі. Одну річ вдалось розібрати, що це “Яблучко”, гране “по-балабайковому”.

Раніше грав на балабайку, гармошку і баян, давали більше. Тепер “ото тільки руб чи два”. Баян важко носити з п”ятого поверху, тому бере домру. “Влітку, – каже, – грають поряд на кобзу; мабуть, йому більше дають”.

Грає, поки на холоді відчуває пальці. Як хто що дасть, промовляє однаково: “Желаю вам большого, большого щасьтя”.

В Харкові він такий не один…

Читати далі »

26 листопада 2017   (оновлено 26.11.2017)   //   Категорії: ІНСТРУМЕНТИ, Бандурка-домра, ВІДЕО, Новини   Автори:                

Володимир КУШПЕТ про історичну реконструкцію “мамаївської” кобзи

Кобза мамаївська

За виданням: Володимир Кушпет. Школа реконструкції виконавської традиції: ліра, кобза, торбан, бандура, спів. – К.: Темпора, 2016. – Ч.І. – Музично-теоретична основа реконструкції старосвітського виконавства. – 110 с., іл. – Ч.ІІІ. – Кобза. – 154 с., нот. – Ч.VIII. – Додаток [ноти й тексти]. – 177 с., нот.

Реконструкція давньої музики, інструментів та способів гри на них – завдання окреме, непросте й дуже цікаве. І сьогодні у реконструкторів козацької старовини справжнє свято: книга – чи, власне, восьмикнижжя (бо це вісім частин у окремих палітурках) – Володимира Кушпета докладно висвітлює теоретичні й практичні засади цієї справи.

Подаємо фрагменти кількох розділів цього видання, які безпосередньо стосуються “мамаївської” кобзи, а також відео, де автор розповідає і грає на цьому інструменті.

Читати далі »

12 листопада 2017   (оновлено 24.04.2018)   //   Категорії: ІНСТРУМЕНТИ, АУДІО, ВІДЕО, ВИДАННЯ, Давні, Нові, Новини, НОТИ, СТАТТІ   Автори:   Майстри:              

“КОЗАК МАМАЙ” (енциклопедична довідка) – Станіслав БУШАК

Козак-бандурист. 19 ст. “КОЗАК МАМА́Й” – народна картина. Була надзвичайно поширена й популярна в українського народу. “Мамаїв” малювали на стінах, дверях, віконницях, лутках, скринях, вуликах, посуді, полотні, дереві, папері.

Збереглося близько ста подібних творів 18 – 1-ї пол. 19 ст.; найдавніший датують початком 18 ст., проте чимало дослідників вважають, що існували вони і в 17 ст.; картин 20–21 ст. – сотні. У них збережено пластичний канон, який полягає в тому, що козак сидить на землі, підібгавши ноги “по-східному” (“по-турецьки”) у степу під дубом, на гілках якого розвішано (або лежить поряд) амуніцію, – рушницю, шаблю, лук, стріли, пістоль, порохівницю, сумку, посуд; палить “люльку-бурульку” та грає на “бандурі подорожній” (чи кобзі); зазвичай, одягнений у жупан або кожух, сорочку, шаровари, чоботи-сап’янці; позаду – баский кінь, прив’язаний до списа, застромленого у землю. Є картини, на яких козак не грає на бандурі, а тримає руки на грудях у характерному жесті.

Читати далі »

5 листопада 2017   (оновлено 12.11.2017)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ   Автори:                

ПРО ПОХОДЖЕННЯ БАНДУРКИ – Ярослав ЯЩУК

Козак Мамай. 19 ст. Як здається, на сьогодні ще не було жодної публікації, присвяченої окремо питанню походження бандурки, званої також мамаївською кобзою. Як правило, це питання розглядається в контексті історії або бандури, або кобзи. У першому випадку історія бандурки затінюється важливими питаннями походження бандури, а в другому – ще гірше, вся інформація обмежується вказівкою на те, що мамаївська кобза звалася альтернативно бандуркою. Здається, що найбільшу увагу питанню походження бандурки присвятив І.К.Шрамко [1938-2010] (див. Ігор Шрамко про бандурку: текст 1970-х років та Українські народні музичні інструменти в Музеї народної архітектури та побуту УРСР), але він розглядав її історію, так би мовити, ретроспективно, тобто на основі даних про бандурку уральських козаків – одного з нащадків мамаївської кобзи-бандурки.

У цьому невеличкому нарисі я спробую викласти результати дослідження цього питання, до якого час від часу я повертався протягом майже 15 років. Лише порівняно недавно почала складатися більш-менш зрозуміла картина походження цього інструмента, хоча залишається ще чимало неясного. Але час іде, та й Лукрецій зі своїм “я зробив, що зміг” усе частіше нагадує про вік…

Читати далі »

30 жовтня 2017   (оновлено 06.11.2017)   //   Категорії: ІНСТРУМЕНТИ, Давні, Новини, СТАТТІ   Автори:                

Бандурка з укулеле-сопрано BugsGear Adventure Travel

Бандурка з укулеле BugsGear Не можу не написати про знайомство з подорожньою бандуркою, перестроєною з укулеле-сопрано BugsGear Adventure Travel BL-BK Cobalt. Цей інструмент при ближчому контакті дає багато цікавих вражень від усього – матеріалу, звуку, конструкції та зовнішнього вигляду.

Інструменти фірми BugsGear нечасто зустрічаються в Україні, але дуже поширені за кордоном. Якщо судити з відгуків, модель Travel є чи не найбільш вдалою в їхньому доробку. Як і всі полікарбонатні інструменти, вона має цілком доступну ціну, але при цьому за оригінальністю, універсальністю і якістю звуку може змагатися із значно дорожчими зразками.

Для цієї моделі виробник жартома вживає ще й назву “Aqulele”, що дослівно означає “водолеле” :) – і акцентує на його водостійкості, себто придатності до байдаркових походів, відпочинку з дітьми біля води тощо. Ця властивість, та ще в поєднанні з дуже компактними розмірами, робить таке музичне звірятко справді незамінним у близькій і далекій дорозі. До речі, в комплекті з ним іде цілком пристойний чохол.

Отже, беремо інструмент у руки, дивимося й фотографуємо.

Читати далі »

30 квітня 2017   (оновлено 21.03.2018)   //   Категорії: ІНСТРУМЕНТИ, АУДІО, Бандурка-укулеле, Новини, Пристосовані   Автори:                

“ТАБаємо” пісні для бандурки :)

Таби для бандурки На численні прохання розпочинаємо нову рубрику – таби для мелодій, розіграних на бандурці.

Таби – це найпростіший запис гри на струнному інструменті. Порівняно з нотами він менш точний, оскільки не показує тривалості звуків, зате дуже простий у вжитку і не потребує спеціальної підготовки. Знайомі мелодії опановуються з табів щонайлегше.

П’ять лінійок у табовому записі означає п’ять струн бандурки; з них перша – найтонша – показана вгорі. Наші таби годяться для будь-якого варіанту бандуркового інструмента – п’ятиструнного, чотириструнного чи триструнного: зайві лінійки просто не беремо до уваги.

Стрічка табового запису – це умовна часова лінія. Кожен звук, що береться на струні, позначений тільки цифрою – номером ладу, на якому цю струну притиснено. Звук відкритої струни позначається цифрою 0. Якщо цифри розміщені одна під одною – це акорд, у якому звуки беруться одночасно.

Читати далі »

6 квітня 2017   (оновлено 24.05.2017)   //   Категорії: Новини, ОГЛЯДИ, Повідомлення, ТАБИ   Автори:                

Бандурка з триструнної домри-альта

Триструнна домра-альт Днями вдалося надбати те, чого давно бракувало, – триструнну домру-альт фабричного виробу, – і нарешті оцінити бандуркові можливості оркестрових інструментів альтового розміру.

Це досить рідкісний в наших широтах інструмент. За віднайдення його і дбайливе збереження дякуємо п.Олександрові Грищенку з Апостолового!

Отже, що це таке – триструнна домра-альт, і чого від неї можна чекати, якщо хотіти собі таку бандурку?

Читати далі »

4 грудня 2016   (оновлено 21.03.2018)   //   Категорії: ІНСТРУМЕНТИ, АУДІО, Бандурка-домра, Новини, Пристосовані, Ремонт   Автори:                

Ігор Шрамко про бандурку: текст 1970-х років

Козак Мамай. І пол.19 ст. Ручні баси. 19 ст.

За публікацією: Ігор ШРАМКО. Українські народні музичні інструменти в Музеї народної архітектури та побуту УРСР [Фрагмент статті] / Традиційна бандура: минуле, сучасне, майбутнє // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Київ: НЦНК “Музей Івана Гончара”, 2016. – С.199-214. – PDF.

Пропонована стаття – один з розділів ґрунтовного огляду збірки музичних інструментів Національного музею народної архітектури та побуту України – написана у 1970-ті роки, але нині офіційно публікується вперше. Її автор, Ігор Костянтинович ШРАМКО [1938–2010] протягом тривалого часу збирав і опрацьовував цю колекцію. Виділення в тексті зроблені нами.

Читати далі »

29 листопада 2016   (оновлено 09.05.2018)   //   Категорії: ІНСТРУМЕНТИ, Давні, Новини, СТАТТІ   Автори:                
Сторінка12345678910