Нові
Документальний фільм “Кобзо моя…” – 1989
Українська ордена “Знак Пошани” студія хронікально-документальних фільмів, Творче об’єднання “Криниця”, 1989 рік.
Творча група: автор сценарію Ігор Замлинський, режисер-оператор Сергій Лисецький, редактор Тарас Унгурян, звукооператор Валентин Антоненко, директор фільму Анатолій Марцинкевич.
Ми дуже вдячні користувачеві YouTube Володимиру Алексєєнку за оприлюдення цього, без перебільшення, унікального матеріалу. І не лише тому, що тут задіяні багато знакових постатей української культури.
Continue reading “Документальний фільм “Кобзо моя…” – 1989″
Володимир КУШПЕТ про історичну реконструкцію “мамаївської” кобзи
За виданням: Володимир Кушпет. Школа реконструкції виконавської традиції: ліра, кобза, торбан, бандура, спів. – К.: Темпора, 2016. – Ч.І. – Музично-теоретична основа реконструкції старосвітського виконавства. – 110 с., іл. – Ч.ІІІ. – Кобза. – 154 с., нот. – Ч.VIII. – Додаток [ноти й тексти]. – 177 с., нот.
Реконструкція давньої музики, інструментів та способів гри на них – завдання окреме, непросте й дуже цікаве. І сьогодні у реконструкторів козацької старовини справжнє свято: книга – чи, власне, восьмикнижжя (бо це вісім частин у окремих палітурках) – Володимира Кушпета докладно висвітлює теоретичні й практичні засади цієї справи.
Подаємо фрагменти кількох розділів цього видання, які безпосередньо стосуються “мамаївської” кобзи, а також відео, де автор розповідає і грає на цьому інструменті.
Continue reading “Володимир КУШПЕТ про історичну реконструкцію “мамаївської” кобзи”
Бандурка, її “родичі” й “сусіди” – кобза, торбан, бандура, гусла, ліра
• Відмінність між кобзою і бандурою
• Які інструменти сьогодні називають кобзами
• Торбан
• Види бандур
• Гусла
• Колісна ліра
• Висновки
Сьогодні поговоримо про місце “мамаївської” кобзи – бандурки – балабайки серед споріднених з нею музичних інструментів. І насамперед означимо відмінності між кобзою й бандурою, які сформувалися як цілком різні явища – за походженням, строєм і способом гри.
Відмінність між кобзою і бандурою
Кобза має серед своїх родичiв лютню, гiтару та iншi струннi щипковi iнструменти, на грифi яких струни ПРИТИСКАЮТЬСЯ. Тому кобзу можна легко відрізнити за наявністю накладки на грифі − з ладами чи без ладів.
Continue reading “Бандурка, її “родичі” й “сусіди” – кобза, торбан, бандура, гусла, ліра”
З історії бандурки – мамаївської кобзи в Україні
• Вступ
• На чому грав козак Мамай?
• Побутові музичні інструменти в Україні 18-20 століть
• Один стрій для чотирьох інструментів!
• І у сусідів так буває…
• Мамаївський інструмент досі з нами!
• Бандурка і традиційне кобзарство
• Наслідування мамаївських інструментів у 1960-70-х роках
• Бандурки Кобзарського цеху: з 1998 року досьогодні
• Висновки
• Корисна інформація
Багатьох наших сучасників цікавить питання: куди подівся музичний інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишається вільним?
Справді, багата музична культура українців просто не могла бути позбавлена універсального побутового інструмента, розміри якого дозволяли б мати повноцінний бас і давати гарний супровід. Це був інструмент і до співу, і до танцю. Згадаймо Мамаєве: “Гей, бандуро моя золотая! Коли б до тебе дівчина молодая – скакала б, плясала б аж до лиха, що не один чумак одцурався б солі міха!..”
Звівши докупи історичні джерела, фольклорні записи початку 20-го століття й переконливу наукову гіпотезу 1970-х років, ми одержали цілісний, послідовний результат, який проілюстрували друкованими матеріалами, експонатами Національного музею народної архітектури та побуту України та окремими живими інструментами, позиченими у власників.
Continue reading “З історії бандурки – мамаївської кобзи в Україні”
Як настроїти бандурку
• Обираємо з двох строїв
• Звичайний стрій бандурки
• Давній стрій бандурки
• Рекомендовані тональності: Соль (G), Ля (A), До (C) − звуки для настроювання бандурки
• Процес настроювання
• Виставляємо рухому підставку − “кобилочку”
• Звуки для настроювання гітар чи реконструйованих “акомпануючих” кобз: шестиструнна “по-бандурковому”, шестиструнна народна − торбановий стрій, семиструнна народна − торбановий стрій, семиструнна академічна.
Обираємо з двох строїв
На сьогодні маємо два цікаві варіанти настроювання цього інструмента. Звичайний бандурковий стрій добре надається для заміни шестиструнної гітари − двохсотлітня народна побутова традиція підтверджує його ефективність для гри акордами.
А для реконструкторів і тих, хто захоплюється українською старовиною, є архаїчніший варіант − давній бандурковий стрій, який був найбільш актуальний в Україні, ймовірно, протягом 16-17 ст., коли ще не було розвиненого багатоголосся і “акордового” музичного мислення.
При бажанні, гру на цих двох строях можна поєднувати − маючи, наприклад, два інструменти, настроєні по-різному. Аплікатура акордів відрізняється не дуже сильно: у давнього строю просто відсутня друга тонка струна.
Continue reading “Як настроїти бандурку”
Спроби реконструкції “мамаївських” інструментів
• Загальна інформація • 1920-і – 1950-і рр. • Василь Зуляк • Іван Скляр • Микола Прокопенко • Михайло Лисенко-Дністровський • Юлій Збандут • Петро Малиновський • Мельнице-Подільські музичні майстерні • Чернігівська фабрика музичних інструментів • Львівська фабрика “Трембіта” • Майстри Київського Кобзарського Цеху • Інші майстри • Інcтрументи НЕВІДОМИХ МАЙСТРІВ • Тематичні посилання • ДЖЕРЕЛА
Ентузіасти й професіонали неодноразово намагалися відродити в Україні інструменти, схожі за формою на мамаївські. Зокрема, у радянський час були спроби введення до оркестрів народних інструментів т.зв. ладкових кобз. Окремі їх зразки представлені у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України.
Чимало таких кобз майстрового й серійного виробництва сьогодні лежить без діла по квартирах і культурних установах. По суті, вони є чудовими побутовими інструментами – варто лише трошки підкорегувати стрій…
Тут збираємо відомості за темою – цитати з різних видань, світлини тощо. Виділення в текстах зроблені нами.
Continue reading “Спроби реконструкції “мамаївських” інструментів”
НОВІ БАНДУРКИ
Народні картини з Мамаєм нагадують нам про героїчну козацьку історію – і водночас про медитативний стан української душі… Чи не тому хочеться іноді мати точну копію такого музичного інструмента, щоб побути собі козаком на відпочинку? :)
Усі наведені нижче кобзи-бандурки були зроблені за “мамаївськими” зразками. Деякі з них і взагалі мають конкретні мальовані “прототипи”…
Continue reading “НОВІ БАНДУРКИ”
Поштова новина 2014 року! :)
Днями випадково знайшлося на uastamp.com ось таке повідомлення: 25.07.2014 вводяться в обіг поштові марки №1374-1377 “Козак Мамай”, “Кобза”, блоки №124-125 в буклеті №14 “EUROPA”.
Ресурс poshta.kiev.ua додав ще кілька картинок: марки і буклет. Згодом на eBay.com знайшлися фрагменти кращої якості.
Автором цієї серії є художник Віталій Мітченко. І виявилося, що всі музичні інструменти з марок “живуть” на нашому сайті – і на Студії “МИ”. Отже, можемо легко документувати використані зображення…
Continue reading “Поштова новина 2014 року! :)”
Балабайка з гарбуза
Цей інструмент – спроба реконструкції одного з найпростіших народних варіантів бандурки-балабайки.
Розміри:
• загальна довжина = 67 см + хвіст гарбуза 12 см;
• ширина корпусу = 12,3 см;
• товщина корпусу (без струн) = 8 см;
• мензура = 51 см.
Отже, вдалося мені роздобути сушений гарбуз-горлянку. Ця порода гарбуза офіційно зветься “лагенарія”. Насіння можна купити на базарі.
Continue reading “Балабайка з гарбуза”
Правильний розрахунок ладів на грифі інструмента
Тут поговоримо про те, як правильно розрахувати лади на новій бандурці. Таким самим способом можна перевірити правильність розміщення ладів на будь-якому іншому інструменті, який “не строїть”.
Самі лади можна й нав’язати – наприклад, з товстої рибальської волосіні. Як нав’язати лади – відео для лютні » Такі лади при потребі легко пересуваються і корегуються.
Постійні лади роблять найчастіше металевими, рідше – з твердого дерева. Останнє можливе лише для нейлонових або жильних струн, бо металеві швидко “з’їдять” дерев’яний лад. Але так чи інакше, гриф інструмента для цього треба розмітити. Дехто розмічає лади на слух, але надійніше скористатися калькулятором.
При розмічанні ладів на грифі слід враховувати, що обчислені відстані відкладаються між крайньою точкою поріжка – верхніми точками ладів – верхньою точкою підструнника (див. малюнок – приклад розміщення І-го ладу). Для виготовлення якісного інструмента з постійними ладами точність цієї розмітки буде дуже важлива.
Continue reading “Правильний розрахунок ладів на грифі інструмента”
