СТРОЇ ІНСТРУМЕНТІВ: Давній стрій

---

Строї GD, DGD, GDGD і подібні − для інструментів з кількістю струн від двох до чотирьох. Відкриті струни такого інструмента мають одну або дві квінти. Цей стрій надає усім мелодіям давнього, “архаїчного” забарвлення.

Координаційна добірка посилань:

Давній бандурковий стрій – що це.

• Рекомендовані тональності: Соль (G), Ля (A), До (C) − звуки для настроювання бандурки.
• Процес настроювання.
• Виставляємо рухому підставку − “кобилочку”.

Мелодії для давнього строю на сайті »

Про походження бандурки »
“Давній бандурковий” стрій у світі – приклади »

---

Про спільність строю бандурки з строями деяких архаїчних інструментів, на перший погляд, говоримо досить умовно: це ті, у яких відсутня “наша” друга струна, тобто III-й ступінь мажорного ладу, що “відповідає” за мажорне чи мінорне забарвлення строю. Але те, що граємо на бандурці, можна грати й на цих інструментах, пропускаючи другу струну в аплікатурі лівої руки.

Проте, якщо розглянути питання уважно, знаходимо свідчення про те, що подібні строї здавна існували в Україні, і, найімовірніше, передували бандурковому. Докладніше про це див. статтю Ярослава Ящука “Про походження бандурки”.

Отже, тут подаємо строї струнних музичних інструментів, які складаються з I-го і V-го ступенів мажорного ладу – цей тип називаємо “GD”. Перелік таких інструментів не є повним: тут просто зібрані відомі нам факти.

Важливо враховувати, що всі наведені музичні інструменти мають по кілька варіантів строїв.

ЄВРОПА  • Україна: Колісна ліра

АМЕРИКА  • США: Дульцімер, Струмстік, триструнні гітари Loog

АЗІЯ  • Китай: Люцінь, Жуань, Юкін  • Таїланд: Пін  • Японія: Саншін, Сямісен

Continue reading ““Давній бандурковий” стрій у світі – приклади” →

Саншін (三線, sanshin, сансин) – лютнеподібний інструмент з острова Окінава, що в Японії. Його назва означає просто “три струни”. “Предком” саншіна є китайський сансян, а “нащадком” – чи не найвідоміший японський музичний інструмент сямісен.

•  Основний стрій CFC – “давній бандурковий”.
•  Струн/хорів: 3/3.
•  Мензура: 600 мм.

Не-японці часто плутають саншін і сямісен, хоч відмінності між цими інструментами доволі значні. У них різний характер звуку. Саншін коротший, його корпус має округлішу форму і традиційно буває обтягнений зміїною шкірою, а корпус сямісена – котячою чи собачою. Плектр (бачі), яким зачіпають струни, для саншіна схожий на кіготь, а для сямісена – плаский. І дуже різною є традиційна музика для цих двох інструментів.

На саншіні можна легко грати як на бандурці, не перестроюючи його.

Continue reading “Японський саншін – інструмент з “давнім бандурковим” строєм” →

Хрестоматійна повстанська пісня.

Таби, ноти та комп’ютерне відтворення нот – давній стрій (GDGD) (pdf, mp3):

:

Батько наш – Бандера, Україна – мати,
Ми за Україну будем воювати! (2)

Ой, у лісі, лісі, під дубом зеленим,
Там лежить повстанець тяженько ранений. (2)

Ой, лежить він, лежить, терпить тяжкі муки,
Без лівої ноги, без правої руки. (2)

Continue reading “БАТЬКО НАШ БАНДЕРА (повстанська)” →

Слова Якова Щоголіва (1824–1898) – народний варіант, мелодія Алоїза Єдлічки (1821–1894).

Таби – ВЕРХНІЙ голос, давній стрій (GDGD):

Гей, у мене був коняка,
Був коняка-розбишака,
Була шабля ще й рушниця,
І дівчина-чарівниця.

Continue reading “ГЕЙ, У МЕНЕ БУВ КОНЯКА (лірична)” →

Слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького.

Аранжування для торбанового строю (GCDGBD) – Микола Пушкар:

Чотириструнна бандурка з банджолеле Gold Tone But Tenor – за варіантом від Етнографічного хору “Гомін” − класичний стрій GDGBD, варіант Ля мажор (А) (mp3):

Таби для бандурки за варіантом від Етнографічного хору “Гомін” – два строї, класичний (GDGBD) і давній (GDGD):

Ще не вмерла України
Ні слава, ні воля!
Ще нам, браття-українці,
Усміхнеться доля!
Згинуть наші воріженьки,
Як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття,
У своїй сторонці!

Continue reading “ГІМН УКРАЇНИ, або ЩЕ НЕ ВМЕРЛА” →

Хрестоматійний козацький танець.

Класичний стрій GDGBD, варіант Ля мажор (А):

Таби для класичного (GDGBD) і для давнього строю (GDGD):

Гопак на семиструнній кобзі торбанового (DGCDGBD) строю, реконструйованій Миколою Прокопенком – в руках самого майстра. Фрагмент відеозапису, зробленого Віктором Мішаловим у середині 1980-х років у Києві:

Continue reading “ГОПАК (танець)” →

Центральна Україна; з друкованих джерел.

Синтезатор − дві скрипки (mp3):

Таби для класичного (GDGBD) і для давнього строю (GDGD):

Пішла мати на село
Грецькой муки добувати,
Гречаники учиняти,
Своїх діток годувати.

Приспів:
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої білі!
Чогось мої гречаники
На скорині сіли.
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої смачні!
Чогось мої гречаники
Не вдалися вдачні.

Continue reading “ГРЕЧАНИКИ (танець)” →

Полтавщина – нині Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір. Від Михайла Коваля.

Михайло Коваль – спів, народна бандура (mp3):

Бандурка з укулеле-концерт Korala PUC-20 − класичний стрій GDGBD, варіант Ля мажор (А) (mp3):

Таби до пісні – класичного (GDGBD) і давнього (GDGD) строю:

Забіліли сніги,
Да й забіліли сніги,
Да й забіліли білі
По крутій горі.

Continue reading “ЗАБІЛІЛИ СНІГИ (бурлацька)” →

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна.

Синтезатор – мішаний хор (mp3):

Бандурка з укулеле-концерт Korala PUC-20 – класичний стрій GDGBD, варіант Ля мажор (А) (mp3):

Таби до пісні – два строї, класичний (GDGBD) і давній (GDGD):

Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою.
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.

Як широка сокорина
Віти розпустила,
А над самою водою
Верба похилилась −

Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.

Джерело: homin.etnoua.info.