Документальний фільм “Кобзо моя…” – 1989
Українська ордена “Знак Пошани” студія хронікально-документальних фільмів, Творче об’єднання “Криниця”, 1989 рік.
Творча група: автор сценарію Ігор Замлинський, режисер-оператор Сергій Лисецький, редактор Тарас Унгурян, звукооператор Валентин Антоненко, директор фільму Анатолій Марцинкевич.
Ми дуже вдячні користувачеві YouTube Володимиру Алексєєнку за оприлюдення цього, без перебільшення, унікального матеріалу. І не лише тому, що тут задіяні багато знакових постатей української культури.
Конструктивні особливості “російської” семиструнної гітари – Дмитро ПЕТРАЧКОВ
За публікацією: Дмитрий Петрачков. Конструктивные особенности русской семиструнной гитары. – dimuz7.ru – PDF. Переклад українською, добір ілюстрацій, виділення та курсивні коментарі – Катерина Міщенко.
За більш ніж двохсотлітню історію існування “російської” семиструнної гітари, подібно до інших різновидів цього інструмента, у неї склалися свої традиції виконавської техніки та конструктивні особливості самих інструментів. У цій статті ми зробимо стислий огляд характерних конструктивних особливостей “російської” семиструнної гітари.
Параметри грифа “російської” семиструнної гітари можуть бути доволі різноманітними; чіткого еталону, як у випадку з гітарою класичною, не існує. Ширина грифа – величина, яка визначає відстань між струнами на верхньому поріжку, може варіюватися доволі широко. Мені траплялися грифи від 43 до 54 мм біля верхнього поріжка.
Така велика різниця у значеннях виникає насамперед завдяки різноманітній техніці для лівої руки виконавця: при грі з застосуванням великого пальця зручнішим є вузький гриф і навпаки.
Різні конструкції банджо: корисне для бандурки
Серед зображень музичних інструментів Козака Мамая на традиційних картинах часом зустрічаємо кобзи, схожі на банджо – немов би зі шкіряним верхом, круглі й без голосника. Зрештою, чому б і ні? Зробити щось подібне не дуже складно, інструмент буде дзвінкий, гучний – та ще й сам-собі-барабан! :)
Тим цікавіше нам сьогодні ознайомитися зі світовим досвідом виготовлення такої конструкції. А її історія – справжній майстровий детектив!
Маємо надію, що цей огляд допоможе зацікавленим вибрати собі готову бандЖурку з-поміж нових чи користованих. А тим, хто захоче зробити собі щось подібне, додасть поживи для роздумів.
• Барабан плюс струни
• Особливості банджо серед родичів лютні
• Матеріали банджової мембрани
• Конструкції для натягу мембрани
• Резонатор
• Кобилочка, підструнник, струни, кілочки
• Функційні відмінності між банджо і бандуркою
• Висновки
• Джерела
Японський саншін – інструмент з “давнім бандурковим” строєм
Саншін (三線, sanshin, сансин) – лютнеподібний інструмент з острова Окінава, що в Японії. Його назва означає просто “три струни”. “Предком” саншіна є китайський сансян, а “нащадком” – чи не найвідоміший японський музичний інструмент сямісен.
• Основний стрій CFC – “давній бандурковий”.
• Струн/хорів: 3/3.
• Мензура: 600 мм.
Не-японці часто плутають саншін і сямісен, хоч відмінності між цими інструментами доволі значні. У них різний характер звуку. Саншін коротший, його корпус має округлішу форму і традиційно буває обтягнений зміїною шкірою, а корпус сямісена – котячою чи собачою. Плектр (бачі), яким зачіпають струни, для саншіна схожий на кіготь, а для сямісена – плаский. І дуже різною є традиційна музика для цих двох інструментів.
На саншіні можна легко грати як на бандурці, не перестроюючи його.
Бандурка-балабайка з дитячої триструнної гітари Loog I
Трапилася нагода придбати цікавий інструмент – триструнну гітару Loog I, розроблену фірмою Loog Guitars у США для початківців – насамперед для дітей. З неї вийшла чудова бандурка-балабайка, форма якої також має аналоги в “мамаївській” іконографії.
Досвід винахідників гітари Loog має багато спільного з нашою народною “балабайковою” музичною освітою для наймолодших. А для нас цей інструмент цінний насамперед тим, що на ньому можна відтворювати автентичний спосіб гри на бандурці-балабайці без асоціювання з трикутними російсько-радянськими формами.
Майстер Микола БУДНИК розповідає про виготовлення музичних інструментів – відео, 1993 рік
Микола Будник, цехмайстер Київського Кобзарського Цеху, розповідає про виготовлення музичних інструментів. Відеозапис зроблено 1993 року в цеховій майстерні, м.Ірпінь під Києвом. Розмову веде Василь Хитрук, відео – Анатолій Богород, участь у зйомці – Василь Музика.
Майстер Микола ПРОКОПЕНКО розповідає про семиструнну кобзу – відео, 1980-і рр.
Київський майстер музичних інструментів Микола Прокопенко розповідає про сконструйовану ним на основі давніх зображень семиструнну акомпануючу кобзу.
Відео Віктора Мішалова, середина 1980-х років. Джерело: YouTube, канал користувача Bandurist, збірне відео Leonid Haydamaka – Bandurist, початок з 1:19:27.
Як настроїти бандурку
• Обираємо з двох строїв
• Звичайний стрій бандурки
• Давній стрій бандурки
• Рекомендовані тональності: Соль (G), Ля (A), До (C) − звуки для настроювання бандурки
• Процес настроювання
• Виставляємо рухому підставку − “кобилочку”
• Звуки для настроювання гітар чи реконструйованих “акомпануючих” кобз: шестиструнна “по-бандурковому”, шестиструнна “по-торбановому”, семиструнна академічна, семиструнна народна − торбановий стрій
Обираємо з двох строїв
На сьогодні маємо два цікаві варіанти настроювання цього інструмента. Звичайний бандурковий стрій добре надається для заміни шестиструнної гітари − двохсотлітня народна побутова традиція підтверджує його ефективність для гри акордами.
А для реконструкторів і тих, хто захоплюється українською старовиною, є архаїчніший варіант − давній бандурковий стрій, який був найбільш актуальний в Україні, ймовірно, протягом 16-17 ст., коли ще не було розвиненого багатоголосся і “акордового” музичного мислення.
При бажанні, гру на цих двох строях можна поєднувати − маючи, наприклад, два інструменти, настроєні по-різному. Аплікатура акордів відрізняється не дуже сильно: у давнього строю просто відсутня друга тонка струна.
Спроби реконструкції “мамаївських” інструментів
• Загальна інформація • 1920-і – 1950-і рр. • Василь Зуляк • Іван Скляр • Микола Прокопенко • Михайло Лисенко-Дністровський • Юлій Збандут • П.Малиновський • Мельнице-Подільські музичні майстерні • Чернігівська фабрика музичних інструментів • Львівська фабрика “Трембіта” • Майстри Київського Кобзарського Цеху • Інші майстри • Інcтрументи НЕВІДОМИХ МАЙСТРІВ • Тематичні посилання • ДЖЕРЕЛА
Ентузіасти й професіонали неодноразово намагалися відродити в Україні інструменти, схожі за формою на мамаївські. Зокрема, у радянський час були спроби введення до оркестрів народних інструментів т.зв. ладкових кобз. Окремі їх зразки представлені у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України.
Чимало таких кобз майстрового й серійного виробництва сьогодні лежить без діла по квартирах і культурних установах. По суті, вони є чудовими побутовими інструментами – варто лише трошки підкорегувати стрій…
Тут збираємо відомості за темою – цитати з різних видань, світлини тощо. Виділення в текстах зроблені нами.
НОВІ БАНДУРКИ
Народні картини з Мамаєм нагадують нам про героїчну козацьку історію – і водночас про медитативний стан української душі… Чи не тому хочеться іноді мати точну копію такого музичного інструмента, щоб побути собі козаком на відпочинку? :)
Усі наведені нижче кобзи-бандурки були зроблені за “мамаївськими” зразками. Деякі з них і взагалі мають конкретні мальовані “прототипи”…
- Новини (99)
- На інших сайтах (4)
- Повідомлення (3)
- ІНСТРУМЕНТИ (47)
- Давні (18)
- Нові (12)
- Пристосовані (17)
- Майстрування (12)
- Ремонт (9)
- МЕЛОДІЇ (54)
- ВІДЕО (21)
- АУДІО (48)
- НОТИ (14)
- АКОРДИ (6)
- ТАБИ (43)
 |