Конструктивні особливості “російської” семиструнної гітари – Дмитро ПЕТРАЧКОВ
За публікацією: Дмитрий Петрачков. Конструктивные особенности русской семиструнной гитары. – dimuz7.ru – PDF. Переклад українською, добір ілюстрацій, виділення та курсивні коментарі – Катерина Міщенко.
За більш ніж двохсотлітню історію існування “російської” семиструнної гітари, подібно до інших різновидів цього інструмента, у неї склалися свої традиції виконавської техніки та конструктивні особливості самих інструментів. У цій статті ми зробимо стислий огляд характерних конструктивних особливостей “російської” семиструнної гітари.
Параметри грифа “російської” семиструнної гітари можуть бути доволі різноманітними; чіткого еталону, як у випадку з гітарою класичною, не існує. Ширина грифа – величина, яка визначає відстань між струнами на верхньому поріжку, може варіюватися доволі широко. Мені траплялися грифи від 43 до 54 мм біля верхнього поріжка.
Така велика різниця у значеннях виникає насамперед завдяки різноманітній техніці для лівої руки виконавця: при грі з застосуванням великого пальця зручнішим є вузький гриф і навпаки.
Різні конструкції банджо: корисне для бандурки
Серед зображень музичних інструментів Козака Мамая на традиційних картинах часом зустрічаємо кобзи, схожі на банджо – немов би зі шкіряним верхом, круглі й без голосника. Зрештою, чому б і ні? Зробити щось подібне не дуже складно, інструмент буде дзвінкий, гучний – та ще й сам-собі-барабан! :)
Тим цікавіше нам сьогодні ознайомитися зі світовим досвідом виготовлення такої конструкції. А її історія – справжній майстровий детектив!
Маємо надію, що цей огляд допоможе зацікавленим вибрати собі готову бандЖурку з-поміж нових чи користованих. А тим, хто захоче зробити собі щось подібне, додасть поживи для роздумів.
• Барабан плюс струни
• Особливості банджо серед родичів лютні
• Матеріали банджової мембрани
• Конструкції для натягу мембрани
• Резонатор
• Кобилочка, підструнник, струни, кілочки
• Функційні відмінності між банджо і бандуркою
• Висновки
• Джерела
Японський саншін – інструмент з “умовно-бандурковим” строєм
Саншін (三線, sanshin, сансин) – лютнеподібний інструмент з острова Окінава, що в Японії. Його назва означає просто “три струни”. “Предком” саншіна є китайський сансян, а “нащадком” – чи не найвідоміший японський музичний інструмент сямісен.
• Основний стрій CFC – “умовно-бандурковий”.
• Струн/хорів: 3/3.
• Мензура: 600 мм.
Не-японці часто плутають саншін і сямісен, хоч відмінності між цими інструментами доволі значні. У них різний характер звуку. Саншін коротший, його корпус має округлішу форму і традиційно буває обтягнений зміїною шкірою, а корпус сямісена – котячою чи собачою. Плектр (бачі), яким зачіпають струни, для саншіна схожий на кіготь, а для сямісена – плаский. І дуже різною є традиційна музика для цих двох інструментів.
На саншіні можна легко грати як на бандурці, не перестроюючи його.
Бандурка-балабайка з дитячої триструнної гітари Loog I
Трапилася нагода придбати цікавий інструмент – триструнну гітару Loog I, розроблену фірмою Loog Guitars у США для початківців – насамперед для дітей. З неї вийшла чудова бандурка-балабайка, форма якої також має аналоги в “мамаївській” іконографії.
Досвід винахідників гітари Loog має багато спільного з нашою народною “балабайковою” музичною освітою для наймолодших. А для нас цей інструмент цінний насамперед тим, що на ньому можна відтворювати автентичний спосіб гри на бандурці-балабайці без асоціювання з трикутними російсько-радянськими формами.
Майстер Микола БУДНИК розповідає про виготовлення музичних інструментів – відео, 1993 рік
Микола Будник, цехмайстер Київського Кобзарського Цеху, розповідає про виготовлення музичних інструментів. Відеозапис зроблено 1993 року в цеховій майстерні, м.Ірпінь під Києвом. Розмову веде Василь Хитрук, відео – Анатолій Богород, участь у зйомці – Василь Музика.
Майстер Микола ПРОКОПЕНКО розповідає про семиструнну кобзу – відео, 1980-і рр.
Київський майстер музичних інструментів Микола Прокопенко розповідає про сконструйовану ним на основі давніх зображень семиструнну акомпануючу кобзу.
Відео Віктора Мішалова, середина 1980-х років. Джерело: YouTube, канал користувача Bandurist, збірне відео Leonid Haydamaka – Bandurist, початок з 1:19:27.
Спроби реконструкції “мамаївських” інструментів
• Загальна інформація • 1920-і – 1950-і рр. • Василь Зуляк • Іван Скляр • Микола Прокопенко • Михайло Лисенко-Дністровський • Юлій Збандут • П.Малиновський • Мельнице-Подільські музичні майстерні • Чернігівська фабрика музичних інструментів • Львівська фабрика “Трембіта” • Майстри Київського Кобзарського Цеху • Інші майстри • Інcтрументи НЕВІДОМИХ МАЙСТРІВ • Тематичні посилання • ДЖЕРЕЛА
Ентузіасти й професіонали неодноразово намагалися відродити в Україні інструменти, схожі за формою на мамаївські. Зокрема, у радянський час були спроби введення до оркестрів народних інструментів т.зв. ладкових кобз. Окремі їх зразки представлені у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України.
Чимало таких кобз майстрового й серійного виробництва сьогодні лежить без діла по квартирах і культурних установах. По суті, вони є чудовими побутовими інструментами – варто лише трошки підкорегувати стрій…
Тут збираємо відомості за темою – цитати з різних видань, світлини тощо. Виділення в текстах зроблені нами.
НОВІ БАНДУРКИ
Народні картини з Мамаєм нагадують нам про героїчну козацьку історію – і водночас про медитативний стан української душі… Чи не тому хочеться іноді мати точну копію такого музичного інструмента, щоб побути собі козаком на відпочинку? :)
Усі наведені нижче кобзи-бандурки були зроблені за “мамаївськими” зразками. Деякі з них і взагалі мають конкретні мальовані “прототипи”…
Балабайка з гарбуза
Цей інструмент – спроба реконструкції одного з найпростіших народних варіантів бандурки-балабайки.
Розміри:
• загальна довжина = 67 см + хвіст гарбуза 12 см;
• ширина корпусу = 12,3 см;
• товщина корпусу (без струн) = 8 см;
• мензура = 51 см.
Отже, вдалося мені роздобути сушений гарбуз-горлянку. Ця порода гарбуза офіційно зветься “лагенарія”. Насіння можна купити на базарі.
Правильний розрахунок ладів на грифі інструмента
Тут поговоримо про те, як правильно розрахувати лади на новій бандурці. Таким самим способом можна перевірити правильність розміщення ладів на будь-якому іншому інструменті, який “не строїть”.
Самі лади можна й нав’язати – наприклад, з товстої рибальської волосіні. Як нав’язати лади – відео для лютні >> Такі лади при потребі легко пересуваються і корегуються.
Постійні лади роблять найчастіше металевими, рідше – з твердого дерева. Останнє можливе лише для нейлонових або жильних струн, бо металеві швидко “з’їдять” дерев’яний лад. Але так чи інакше, гриф інструмента для цього треба розмітити. Дехто розмічає лади на слух, але надійніше скористатися калькулятором.
При розмічанні ладів на грифі слід враховувати, що обчислені відстані відкладаються між крайньою точкою поріжка – верхніми точками ладів – верхньою точкою підструнника (див. малюнок – приклад розміщення І-го ладу). Для виготовлення якісного інструмента з постійними ладами точність цієї розмітки буде дуже важлива.
- Новини (98)
- На інших сайтах (4)
- Повідомлення (3)
- ІНСТРУМЕНТИ (45)
- Давні (16)
- Нові (10)
- Пристосовані (16)
- Майстрування (10)
- Ремонт (8)
- МЕЛОДІЇ (53)
- ВІДЕО (20)
- АУДІО (47)
- НОТИ (14)
- АКОРДИ (6)
- ТАБИ (42)
 |