Види інформації: ВІДЕО
Документальний фільм “Кобзо моя…” – 1989
Українська ордена “Знак Пошани” студія хронікально-документальних фільмів, Творче об’єднання “Криниця”, 1989 рік.
Творча група: автор сценарію Ігор Замлинський, режисер-оператор Сергій Лисецький, редактор Тарас Унгурян, звукооператор Валентин Антоненко, директор фільму Анатолій Марцинкевич.
Ми дуже вдячні користувачеві YouTube Володимиру Алексєєнку за оприлюдення цього, без перебільшення, унікального матеріалу. І не лише тому, що тут задіяні багато знакових постатей української культури.
Continue reading “Документальний фільм “Кобзо моя…” – 1989″ →
Конструктивні особливості “російської” семиструнної гітари – Дмитро ПЕТРАЧКОВ
За публікацією: Дмитрий Петрачков. Конструктивные особенности русской семиструнной гитары. – dimuz7.ru – PDF. Переклад українською, добір ілюстрацій, виділення та курсивні коментарі – Катерина Міщенко.
За більш ніж двохсотлітню історію існування “російської” семиструнної гітари, подібно до інших різновидів цього інструмента, у неї склалися свої традиції виконавської техніки та конструктивні особливості самих інструментів. У цій статті ми зробимо стислий огляд характерних конструктивних особливостей “російської” семиструнної гітари.
Параметри грифа “російської” семиструнної гітари можуть бути доволі різноманітними; чіткого еталону, як у випадку з гітарою класичною, не існує. Ширина грифа – величина, яка визначає відстань між струнами на верхньому поріжку, може варіюватися доволі широко. Мені траплялися грифи від 43 до 54 мм біля верхнього поріжка.
Така велика різниця у значеннях виникає насамперед завдяки різноманітній техніці для лівої руки виконавця: при грі з застосуванням великого пальця зручнішим є вузький гриф і навпаки.
Continue reading “Конструктивні особливості “російської” семиструнної гітари – Дмитро ПЕТРАЧКОВ” →
З домрою замість балабайки…
В Харкові коло станції Пушкінської грає щоп’ятниці на домру україномовний дід. На жаль, майже не чує. Грає боєм (плектром) без співу різні речі. Одну річ вдалось розібрати, що це “Яблучко”, гране “по-балабайковому”.
Раніше грав на балабайку, гармошку і баян, давали більше. Тепер “ото тільки руб чи два”. Баян важко носити з п”ятого поверху, тому бере домру. “Влітку, – каже, – грають поряд на кобзу; мабуть, йому більше дають”.
Грає, поки на холоді відчуває пальці. Як хто що дасть, промовляє однаково: “Желаю вам большого, большого щасьтя”.
В Харкові він такий не один…
Continue reading “З домрою замість балабайки…” →
Володимир КУШПЕТ про історичну реконструкцію “мамаївської” кобзи
За виданням: Володимир Кушпет. Школа реконструкції виконавської традиції: ліра, кобза, торбан, бандура, спів. – К.: Темпора, 2016. – Ч.І. – Музично-теоретична основа реконструкції старосвітського виконавства. – 110 с., іл. – Ч.ІІІ. – Кобза. – 154 с., нот. – Ч.VIII. – Додаток [ноти й тексти]. – 177 с., нот.
Реконструкція давньої музики, інструментів та способів гри на них – завдання окреме, непросте й дуже цікаве. І сьогодні у реконструкторів козацької старовини справжнє свято: книга – чи, власне, восьмикнижжя (бо це вісім частин у окремих палітурках) – Володимира Кушпета докладно висвітлює теоретичні й практичні засади цієї справи.
Подаємо фрагменти кількох розділів цього видання, які безпосередньо стосуються “мамаївської” кобзи, а також відео, де автор розповідає і грає на цьому інструменті.
Continue reading “Володимир КУШПЕТ про історичну реконструкцію “мамаївської” кобзи” →
Бандурка-балабайка з дитячої триструнної гітари Loog I
Трапилася нагода придбати цікавий інструмент – триструнну гітару Loog I, розроблену фірмою Loog Guitars у США для початківців – насамперед для дітей. З неї вийшла чудова бандурка-балабайка, форма якої також має аналоги в “мамаївській” іконографії.
Досвід винахідників гітари Loog має багато спільного з нашою народною “балабайковою” музичною освітою для наймолодших. А для нас цей інструмент цінний насамперед тим, що на ньому можна відтворювати автентичний спосіб гри на бандурці-балабайці без асоціювання з трикутними російсько-радянськими формами.
Continue reading “Бандурка-балабайка з дитячої триструнної гітари Loog I” →
Майстер Микола БУДНИК розповідає про виготовлення музичних інструментів – відео, 1993 рік
Микола Будник, цехмайстер Київського Кобзарського Цеху, розповідає про виготовлення музичних інструментів. Відеозапис зроблено 1993 року в цеховій майстерні, м.Ірпінь під Києвом. Розмову веде Василь Хитрук, відео – Анатолій Богород, участь у зйомці – Василь Музика.
Майстер Микола ПРОКОПЕНКО розповідає про семиструнну кобзу – відео, 1980-і рр.
Київський майстер музичних інструментів Микола Прокопенко розповідає про сконструйовану ним на основі давніх зображень семиструнну акомпануючу кобзу.
Відео Віктора Мішалова, середина 1980-х років. Джерело: YouTube, канал користувача Bandurist, збірне відео Leonid Haydamaka – Bandurist, початок з 1:19:27.
Спроби реконструкції “мамаївських” інструментів
Ентузіасти й професіонали неодноразово намагалися відродити в Україні інструменти, схожі за формою на мамаївські. Зокрема, у радянський час були спроби введення до оркестрів народних інструментів т.зв. ладкових кобз. Окремі їх зразки представлені у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України.
Чимало таких кобз майстрового й серійного виробництва сьогодні лежить без діла по квартирах і культурних установах. По суті, вони є чудовими побутовими інструментами – варто лише трошки підкорегувати стрій…
Тут збираємо відомості за темою – цитати з різних видань, світлини тощо. Виділення в текстах зроблені нами.
Continue reading “Спроби реконструкції “мамаївських” інструментів” →
“Бандурковий” стрій у світі – приклади
Зайве було б думати, що тільки українці здогадалися зробити собі просто-мажорний побутовий музичний інструмент. Маємо близьких і далеких сусідів, які також про себе подбали. А хто від кого запозичував строї, а чи вони були винайдені автономно – то вже клопіт науковців-органологів та музикологів. Ми ж беремо до уваги тільки факти станом на 20-те століття.
Отже, знайомимося з сусідами по планеті! :) Це не є вичерпний перелік “спільнострійних” з бандуркою інструментів – тут просто зібрані відомі нам приклади. Розглядаємо лише ті інструменти, стрій яких складається з I-го, III-го і V-го ступенів мажорного ладу; такий тип строю умовно називаємо “GBD”.
Усі наведені музичні інструменти мають по кілька варіантів строїв; ми обираємо з них ті, які ближчі до строю п’ятиструнної бандурки: – G2, D3, G3, B3, D4.
Continue reading ““Бандурковий” стрій у світі – приклади” →
“Давній бандурковий” стрій у світі – приклади
Про спільність строю бандурки з строями деяких архаїчних інструментів, на перший погляд, говоримо досить умовно: це ті, у яких відсутня “наша” друга струна, тобто III-й ступінь мажорного ладу, що “відповідає” за мажорне чи мінорне забарвлення строю. Але те, що граємо на бандурці, можна грати й на цих інструментах, пропускаючи другу струну в аплікатурі лівої руки.
Проте, якщо розглянути питання уважно, знаходимо свідчення про те, що подібні строї здавна існували в Україні, і, найімовірніше, передували бандурковому. Докладніше про це див. статтю Ярослава Ящука “Про походження бандурки”.
Отже, тут подаємо строї струнних музичних інструментів, які складаються з I-го і V-го ступенів мажорного ладу – цей тип називаємо “GD”. Перелік таких інструментів не є повним: тут просто зібрані відомі нам факти.
Важливо враховувати, що всі наведені музичні інструменти мають по кілька варіантів строїв.
Continue reading ““Давній бандурковий” стрій у світі – приклади” →