Категорія: ОГЛЯДИ

Українська ордена “Знак Пошани” студія хронікально-документальних фільмів, Творче об’єднання “Криниця”, 1989 рік.

Творча група: автор сценарію Ігор Замлинський, режисер-оператор Сергій Лисецький, редактор Тарас Унгурян, звукооператор Валентин Антоненко, директор фільму Анатолій Марцинкевич.

Ми дуже вдячні користувачеві YouTube Володимиру Алексєєнку за оприлюдення цього, без перебільшення, унікального матеріалу. І не лише тому, що тут задіяні багато знакових постатей української культури.

Continue reading “Документальний фільм “Кобзо моя…” – 1989″ →

26 травня − 12 червня 2011 р. в Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара” відбулася виставка, присвячена пам’яті дослідника і збирача народних музичних інструментів Ігоря ШРАМКА – “Народні музичні інструменти зі збірки Національного музею народної архітектури та побуту України”.

Експозиція презентувала частину величезного доробку Ігоря Шрамка [1938 – 2010] − непересічного дослідника і збирача народних музичних інструментів. Його зусиллями було зібрано понад 600 унікальних експонатів, які разом складають цілісну картину українського музичного побуту ХХ століття. Виставку було відкрито до дня народження Ігоря Шрамка, 26 травня; вона діяла до 12 червня − до завершення фестивалю “Кобзарська Трійця”.

Пропонуємо Вашій увазі огляд експозиції та коментарі.   Докладніше »

З 7 до 30 червня 2014 року в Музеї Івана Гончара діяла виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” – народні музичні інструменти з фондових збірок Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. Пропонуємо вашій увазі її віртуальну версію.

Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” ілюструє основи громадської музичної культури українців. Троїста музика у традиційному складі була поширена по всій території України – маючи, проте, свої регіональні відмінності у кожному краю.

Маємо ще одну нагоду згадати добрим словом знаного збирача й дослідника народних музичних інструментів п.Ігоря ШРАМКА [1938−2010], який зібрав переважну більшість експонатів виставки, що належать НМНАП України. Своє почесне місце в експозиції посіла також його видатна знахідка – давні ручні баси з Закарпатської Гуцульщини – з якої й почалися його пошуки строю бандурки – мамаївського інструмента…

Докладніше »

Виставка під назвою “Життя мамаївської кобзи” триває у Музеї Івана Гончара за програмою “Кобзарської Трійці – 2015”, з 30 травня до 20 серпня 2015 року.

Її експозиція відповідає на питання, куди подівся інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишалося вільним.

Один з розділів нашого сайту фактично є віртуальною екскурсією по виставці: З історії бандурки – мамаївської кобзи в Україні »

---

Експозицію виставки можна оглянути у флеш-панорамах – для їх перегляду слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.

Continue reading “Виставка “Життя мамаївської кобзи”” →

Виставка під такою назвою відбулася в травні 2010 року під час проведення Фестивалю української епічної традиції “КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ – 2010″ у Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”.

На виставці були представлені репродукції народного живопису та інструментів з нього в приблизно-реальних розмірах – а поруч живі інструменти майстрів Київського Кобзарського Цеху, зроблені за традиційними зразками. Ілюстративну основу виставки виготовили Михайло МАТІЙЧУК та Іван КУШНІР.

Віртуальну публікацію ми доповнили позавиставковими матеріалами, зокрема світлинами кобз, реконструйованих і виготовлених у 1960-70-і роки майстрами Миколою Прокопенком, Василем Зуляком та Іваном Скляром (збірка Національного музею народної архітектури та побуту України).   Докладніше »
 

На наш погляд, найкраща конфігурація бандурки – це 4 або 5 струн у строях ля мажор або соль мажор. Вона досить компактна, щоб стати подорожнім інструментом, і при цьому звучить практично в гітарному діапазоні.

З нуля краще починати на чотириструнній – тут можна буде вільніше діяти правою рукою. П’ятиструнний варіант має приємний бас, але потребує більшої точності, щоб не зачіпати його у тих акордах, де він зайвий.

Заради справедливості варто сказати також, що кругла форма і невеличкі розміри корпуса з практичного погляду кращі – такий інструмент мобільніший і дає вільний доступ до ладів після 12-го, якщо вони є. Недаремно на зображеннях козака Мамая переважають саме такі інструменти… Прикладом чогось подібного сьогодні, зокрема, є бандурки-банджо.

…Але, як то кажуть, на колір і смак товариш не всяк. Може, Вам сподобається щось інше! :)

Continue reading “БАНДУРКА: з якого інструмента почати?” →

Отже, Ви визначилися, яку бандурку хочете мати. Якщо у Вас вже є якийсь аналог цього інструмента – перестроюємо його і бавимося. Але якщо його немає й доведеться купувати – тоді Вам стане у пригоді кілька настанов.

Про дорожчі, якісні варіанти тут говорити не будемо – вони зазвичай не потребують особливої уваги при купівлі чи замовленні в інтернет-магазині; ну хіба що подивитися, чи немає механічних ушкоджень. А от маючи справу з недорогими інструментами, зокрема, китайського виробництва, слід їх перевіряти, і по змозі, вибирати з кількох. Добре вибрані, вони бувають дуже непогані.

Зокрема, варто звертати увагу на такі моменти:

Continue reading “Як вибирати інструмент” →

●  Обираємо з трьох строїв
●  “Класичний”, або звичайний стрій бандурки
●  Торбановий стрій
●  Давній стрій бандурки
●  Рекомендовані тональності: Соль (G), Ля (A), До (C) − звуки для настроювання бандурки
●  Процес настроювання
●  Виставляємо рухому підставку − “кобилочку”
●  Звуки для настроювання гітар чи реконструйованих “акомпануючих” кобз: шестиструнна “по-бандурковому”, шестиструнна народна − торбановий стрій, семиструнна народна − торбановий стрій, семиструнна академічна − “класичний” стрій.

Continue reading “Як настроїти бандурку” →

Автентичний спосіб гри на бандурці має свої особливості. Фольклорист Микола Привалов описує його так: “…три верхние струны прижимаются как на гитаре, пальцем указательным, средним, безымянным (и иногда мизинцем) левой руки; но два баса никогда не укорачиваются, указательным пальцем правой руки производится общее по всем струнам бряцание (движением кисти) как на балалайке. Следовательно, в то же время, как левою рукою нажимаются разные аккорды на струнах до − ми − соль, басы до − соль всегда звучат по всей длине, давая однообразное сопровождение в интервале квинты”.

Процитовано за публікацією: Привалов Николай Иванович. Тамбуровидные музыкальные инструменты русского народа. Очерк их происхождения, появления на Руси и существования (домра, балалайка, лютня, кобза, бандура, бандурка, торбан, мандолина, гитара). Историческое исследование. – “Известия С.-Петербургского общества музыкальных собраний”. – 1905, апрель-июнь. – 1906, февраль. – PDF.

Прикметно, що подібний спосіб гри застосовується донині в сільському побутуванні балабайок українського строю; тільки басових струн триструнні балабайки не мають. Відмінність же від бандуркового способу, описаного Приваловим, полягає у активному використанні великого пальця лівої руки для притиснення найтовщої струни балабайки.
 

Сучасний спосіб гри на бандурці, не відкидаючи набутків і прийомів автентичного, активно задіює притиснені баси − як в акордах, так і у підібраних підголосках та мелодіях. Тож учитися грати на бандурці таким чином можна, як і на гітарі: по нотах, акордами, табами, “з рук” − зокрема, з відео, підбираючи на слух і т.ін.
 
БАНДУРКА – мамаївська кобза: як грати по нотах »

Акорди на БАНДУРЦІ − п’ятиструнній мамаївській кобзі »

“ТАБаємо” пісні для бандурки »