З конкретним екземпляром пощастило – ні тріщин, ані подряпин, гриф рівний, інструмент добре строїть. Було лише дві невеличкі проблеми, але їх вдалося легко вирішити. Перша – глухуватий бас, себто 4-та струна; друга – металеві струни стояли трохи зависоко над грифом, тому після сьомого ладу грати було некомфортно.
В І-неті кажуть, що всередині корпуса банджо Musima є гвинт для регулювання висоти струн. На жаль, такої можливості у цій моделі не виявилося. Зате була нагода глянути, що робиться в коряку інструмента…
За допомогу в придбанні банджо щиро дякуємо п.Оксані Смереці-Малик! :)
Попередній господар зберіг навіть паспорт цього інструмента, проданого в 1987 році за 60 карбованців (PDF):
Основні розміри інструмента:
• загальна довжина = 82 см;
• ширина корпусу = 26,5 см;
• товщина корпусу (без струн) = 6,5 см;
• мензура = 57 см.
“Рідний” стрій: GCDA.
Банджо справляє “капітальне” враження: доволі масивне, охайно зроблене; якісне лакування ззовні й навіть всередині коряка; кілкові механізми й лади приємного бронзового кольору. Відстані між струнами трохи менші від гітарних. Гриф вузький і об’ємний у перерізі, тому зручно кладеться в руку.
Металеве “решето” з пластиковою мембраною – абсолютно автономна частина конструкції. Досить викрутити 12 маленьких шурупів по боковинці спідняка, тоді зняти підструнник – це ще три шурупи –
і металево-пластиковий верхняк легко виймається. Важить він близько 900 г – при загальній вазі інструмента 2 кг.
Боковинки й гриф “нанизані” на масивну металеву вісь. Спідняк трошки опуклий назовні; товщина його до центру збільшується. Біла пластмасова “кнопка” посередині нижньої деки насправді нічого не тримає – можливо, просто затуляє “контрольний” наскрізний отвір, зроблений при виготовленні інструмента.
Щоб наблизити струни до грифа, можна було б трошки стерти ніжки кобилочки, поставивши її на рівну горизонтальну поверхню, “застелену” дрібним наждаком. Мінус два-три міліметри висоти кобилочки можуть добряче змінити ситуацію. Але заміна трьох металевих струн на банджові-нейлонові Aguila Strings Red Series Ukulele (згодом – білі Aguila Strings Super Nilgut Classic Banjo) теж вирішила цю проблему – притискати струни стало значно легше. Водночас колишня третя металева струна тепер використана як четверта, і дає дуже непоганий бас.
Грати можна й без “кігтів”, звук все одно приємний, дзвінкий і набагато гучніший, ніж в акустичної гітари. Строїмо таку бандурку в соль мажор. Слід зауважити, що довжина мензури цього інструмента – близько 57 см – для нас стала максимальною з комфортно-можливих, щоб брати деякі бандуркові акорди гітарним способом.
Серед приватних оголошень про продаж інструментів частіше трапляється шестиструнний аналог цієї конструкції. Ймовірно, його можна легко підредагувати на п’ять струн, перетягнувши їх так, як показано тут.
“На виході” маємо оригінальний і якісний інструмент, для якого бандурковий стрій є одним з варіантів “рідного”. Рекомендуємо! :)
