Кобзар, цехмайстер (панотець) Київського Кобзарського Цеху, бандурист, майстер і реконструктор українських народних музичних інструментів, художник, поет.
Народився у с.Сколобів на Житомирщині, змалку мріяв майструвати музичні інструменти; за спогадами сестри, першу “скрипку” зробив собі у 8 років. Від 1980 р. навчився гри на бандурі у Георгія Ткаченка. У 1980-і рр. створив школу-майстерню для відродження старовинних кобзарських та лірницьких інструментів − спершу в Києві на Печерську (вул.Сєдовців, 8а), згодом в Ірпіні (вул.Українська, 56/1), на розі з провулком Революції, який нині названий ім’ям Миколи Будника.
Заснував і очолив Київський кобзарський цех. Пропагував традиційне кобзарське мистецтво. Був ініціатором відродження давніх форм функціонування кобзарського мистецтва (виступи на вулицях, біля церков, у людних місцях), реконструкції та впровадження в сучасну кобзарсько-лірницьку практику діатонічних українських інструментів, зокрема кобзи Вересая, бандури, торбана, колісної ліри. Відродив вертикальний спосіб гри на гуслах. Культивував харківський спосіб гри на бандурі, традиційну кобзарську манеру співу. Поряд із думами, псальмами та кантами, іншими українськими народними піснями відродив мелодекламаційне виконання міфологічних оповідей.
Серед учнів Будника-цехмайстра − Едуард Драч, Олексій Кабанов, Тарас Компаніченко, Олесь Санін, Тарас Силенко, Кость Черемський, Ярема Шевчук.
Микола Будник − художник працював переважно з аквареллю. Спершу вчився малювати у того ж таки Георгія Ткаченка, знаного своїми тонкими й філігранними акварелями, згодом − у свого старшого товариша, художника-новатора, постмодерніста Миколи Трегуба [1943−1984]. Як і Трегуб, любив писати поезії на своїх художніх роботах. Передчасну смерть Трегуба Будник пережив дуже тяжко, в офіційну її версію − самогубство − не вірив.
Будник-поет вирізняється легкістю гри зі словом − і вражаючим проникненням в суть речей. Тонка лірика, влучні описи природи (З-за останнього листка / Червоне яблуко сходить) поєднуються у нього зі справжніми філософськими одкровеннями:
Добрі сили не будуть
воювати за тебе
Бо доброю силою
для тебе уже
є ти сам
уповні довершено
Микола Будник на YouTube:
- Майстер Микола БУДНИК розповідає про виготовлення музичних інструментів – 1993 рік:
- Микола БУДНИК – список відтворення »
Микола Будник на інших ресурсах:
- Будник Микола Петрович. − uk.wikipedia.org.
- Будник Микола Петрович / Автор Богдан Жеплинський. − esu.com.ua. − pdf.
- Виставка “Микола БУДНИК − майстер, художник, поет” (до 60-річчя з дня народження) – віртуальна версія.
- Записане від Миколи Будника на сайті arhiv.etnoua.info.
- Ренат Польовий. Кобзарський панотець Микола Будник (спогади).
- Катерина Міщенко. Майстер Микола Будник (спогади).
- Микола Будник. − ceh.org.ua. − pdf.
- Леонід Черкаський. Микола Будник: учень, майстер і панотець // Бандура: Музично-Літературний Журнал. − Нью-Йорк. − 1998. − С.52-56. − pdf.
- Звіринецька майстерня Київського Кобзарського Цеху, 1990-і.
- Прощання з кометою: Буклет мистецької виставки. [Виставка діяла в Музеї Івана Гончара з 20 червня до 4 липня 1997 року. Свої роботи надали художники-поети: Микола Будник, Микола Воробйов, Юрко Гудзь, Борис Гуко, Олександра Криворучко, Раїса Лиша, Богдан Горбаль, Олег Лишега, Володимир Назаренко, Наталя Хилюк.] – Київ: Музей Івана Гончара, 1997. – pdf.
- Перший Всеукраїнський огляд автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах − Харків, грудень 1997. Три серії відео з розписаним змістом, в усіх є пан Микола. Про учасників огляду та їхні інструменти був також виданий буклет (pdf).
