Мельнице-Подільські музичні майстерні

Мельнице-Подільські виробничі експериментальні музичні майстерні були створені 1959 року за ініціативою видатного культурного діяча та майстра музичних інструментів Василя Зуляка у смт Мельниця Подільська Борщівського р-ну Тернопільської обл.

Найвідомішими виробами цього об’єднання, безумовно, стали хроматичні сопілки з 10-ма отворами – винахід київського майстра Дмитра Демінчука. Виготовляючи їх якісно і у великий кількості, Мельнице-Подільські музичні майстерні протягом 1980-90-х років були дуже добре знані і в Україні, і в українській діаспорі за кордоном.

Роль цього творчого об’єднання у справі створення та розповсюдження оркестрових кобз традиційного “мамаївського” вигляду на сьогодні важко переоцінити. Тут виготовлялися кобзи за конструкціями засновника майстерень Василя Зуляка, Миколи Прокопенка (Київ), Михайла Лисенка-Дністровського (Рівне). Але найважливіше, що саме тут виробництво цих інструментів було хоч невелике, але серійне. Саме завдяки Мельнице-Подільським музичним майстерням ми досі зустрічаємо у вжитку й на аукціонах оркестрові та акомпануючі кобзи, які аж ніяк не втратили своєї актуальності, зокрема для торбанового та бандуркового строю.
 

Відео, змонтоване з давньої кінохроніки та світлин: Василь Зуляк, його ансамблі, оркестр, майстерня тощо:

Шукаємо прізвища та відомості про майстрів цього творчого об’єднання, які безпосередньо займалися виготовленням музичних інструментів. На сьогодні в тематичних публікаціях, фондах музеїв та анотаціях до інструментів знайдені такі імена:

• О.Возняк.
• П.Вонсула.
• Василь Зуляк – кобзи, сопілки, ліри.
• Камінський – кобзи.
• Григорій Каськун – сопілки.
• І.Шамлій.
• Яковишин – кобзи.

Співпрацювали з Мельнице-Подільськими музичними майстернями, надаючи свої конструкції інструментів для серійного виробництва, київські майстри Микола Прокопенко (оркестрові та акомпануючі кобзи) та Дмитро Демінчук (хроматична сопілка з 10-ма отворами), а також Михайло Лисенко-Дністровський з Рівного (оркестрові кобзи).

Будемо дуже вдячні за будь-яку додаткову інформацію про цих людей та їхніх колег!

Література:

• Леонид Иванович Носов. Василь Зуляк. – Москва: Советский композитор, 1960. – 24 с.
• Анатолій Гуменюк. Українські народні музичні інструменти. – Київ, 1967.
• Перекоп Іванов. Музики з Поділля. – Київ, 1972.
• Перекоп Іванов. Оркестр українських народних інструментів. – Київ, 1981.
• Юліан Кройтор. ЗУЛЯК Василь Олександрович [Текст] / Ю. Кройтор, В. Логвин, П. Медведик // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль, 2004. – Т. 1 : А – Й. – С. 663 : фот.
• Юліан Кройтор. Понад півстоліття у культурі Тернопілля. – Тернопіль: Тернограф, 2008. – 127 с.: фотоіл.
• Василь Зуляк – людина і митець / Упорядник Кройтор Юліан Георгійович. – Тернопіль: Тернограф, 2012. – 124 с.: іл.
• Зуляк Василь Олександрович // Автор довідки Д.В.Богдановська. – esu.com.ua – PDF.
• Тетяна Сідлецька. Практична культурологія. Історія народно-оркестрового виконавства України. – Ч.І. – Вінниця: ВНТУ, 2011. – С.85-88. – PDF.
• Михайло Лисенко-Дністровський. Українська кобза // Журн. “Жовтень”. – Київ, 1980. – №12 – С.114-116. – PDF.
• Зуляк Василь Олександрович. – irp.te.ua – PDF.
• З історії Мельнице-Подільських музичних майстерень. – info.library.te.ua – PDF.
• Мельнице-Подільський оркестр народних інструментів. – irp.te.ua – PDF.

 

На сайті:

• Василь ЗУЛЯК – майстер музичних інструментів.
• Бандурка, її “родичі” й “сусіди” – кобза, торбан, бандура, гусла, ліра.
• З історії бандурки – мамаївської кобзи в Україні.
• Давні зразки інструментів.
• Спроби реконструкції “мамаївських” інструментів.