Микола ПРОКОПЕНКО – майстер музичних інструментів

[01.04.1918 – 26.10.1992]
Майстер, конструктор та дослідник українських музичних інструментів, музикант-гітарист, диригент.

Микола Антонович Прокопенко народився у c.Будаївка (нині м.Боярка) під Києвом. Навчався в Київському залізничному електротехнікумі (1938) та Київському музичному училищі. Протягом 1939-1945 років працював солістом та хормейстером Ансамблю пісні й танцю прикордонних військ БРСР. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня.

У 1940 році разом з К.М.Смагою став першим студентом класу гітари М.М.Геліса в Київській консерваторії, яку закінчив у 1949 році (диригування – Ю.І.Тарнопольський), а потім продовжив навчатися там само на кафедрі оперно-симфонічного диригування в класах Н.Г.Рахліна і М.М.Каннерштейна.

З 1951 до 1991 року вів клас диригування на кафедрі народних інструментів Київської консерваторії: старший викладач, доцент (1979), куратор академгрупи консерваторії. Підготував понад 60 музикантів. серед його найвідоміших учнів з диригування – Народна артистка УРСР В.Третьякова; Заслужений артист України, доктор мистецтвознавства, професор Н.А.Давидов; Ю.Ю.Алексик, Заслужений діяч мистецтв України В.Кашперко; композитор, Народний артист України, ректор Київського інституту музики ім.Р.Глієра А.І.Злотник та багато інших. Автор багатьох перекладень та інструментовок для оркестру народних інструментів.

З кінця 1950-х – поч. 1960-х рр., поруч із Іваном Скляром та Василем Зуляком, зробив великий внесок у відродження кобзи – старовинного українського народного інструмента, і сприяв його академізації.

Наприкінці 1950-х років займався відродженням ладкової кобзи. Виготовив кілька варіантів цього інструмента – сучасну 7-струнну (квартово-терцового строю) і повний ряд оркестрових чотириструнних кобз квінтового строю на етнографічній основі. 1966 року чотириструнна кобза Миколи Прокопенка вперше була введена до складу оркестру народних інструментів Народного хору ім.Григорія Верьовки, яким на той час керував Яків Орлов.

Починаючи з 1970-х років зразки відроджених ним кобз протягом тривалого часу використовувалися в київському оркестрі народних інструментів, у капелі бандуристів Київської консерваторії (нині Національної музичної академії ім.П.Чайковського), а також у Оркестрі радіо й телебачення, Державному оркестрі народних інструментів України та в самодіяльних колективах.

Виготовлення оркестрових кобз Миколи Прокопенка почалося в 1974 році у Мельнице-Подільській виробничій музичній майстерні Музично-хорового товариства УРСР на Тернопільщині. У 1959 році він розробив також модель арфо-бандури з однорядним хроматичним звукорядом та вільним двобічним, як у арфи, доступом до всіх струн. Експериментальний зразок був представлений бандуристам, проте практичного застосування не знайшов, оскільки потребував іншої школи гри.

Микола Прокопенко вважав цілком можливим і виправданим застосування у семиструнних кобзах строю семиструнної гітари [а саме народного його різновиду – торбанового – з басом до замість сі для п’ятої басової струни: див.відео], оскільки, на його думку, цей стрій міг бути перейнятим Андрієм Сіхрою від українського торбана, раніше дуже розповсюдженого на територіях Росії, України та Польщі.

 
М.А.Прокопенко працював над відродженням давньої кобзи у двох варіантах: як акомпануючий чи сольний інструмент на 6, 7 і 8 струн і як оркестровий інструмент на 4 струни. Виготовляючи кобзи, він наслідував форму з давніх зображень на народних картинах “Козак Мамай”, де вона зазвичай має круглий глибокий корпус, симетрично поставлену ручку і характерний загин голівки; але при цьому майстер прагнув досягнути ще й її відповідності вимогам професійного виконавства з урахуванням сучасної органології, ергології та естетики. Винаходи М.Прокопенка зафіксовані авторським посвідченням #6037 від 2.VI.1975 р.

Помер Микола Прокопенко у Києві 26 жовтня 1992 року.

 

Основні праці:

  • Організаційні та методичні основи роботи оркестру народних інструментів у школі / Микола Прокопенко. – 1970.
  • Устройство, хранение и ремонт народных музыкальных инструментов / Николай Прокопенко. – М.: Музыка, 1977. – 104 с., іл. – pdf.
  • Основи конструювання струнних народних інструментів / Микола Прокопенко.. – неопублікована.
  • По слідах музичних інструментів / Микола Прокопенко. – неопублікована.
  • Кобза и бандура: Проблемы истории и реконструкции: Диссертация Николай Прокопенко. – 1977. – рукопис (Національна музична академія України).

Джерело: guitar-times.ru.

На сайті:

 

Публікації:

  • Духовний спадок Миколи Антоновича Прокопенка / Шорошева Л. // Зб. праць Всеукраїнської науково-практичної конференції “Українська культура в контексті сучасних наукових досліджень та практичних реалій”. – К.: ДАКККіМ, 2006. – Ч.1. – С.279-281. – pdf.
  • Історія виконавства на народних інструментах: (Українська академічна школа) / Давидов М.А. / Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. – 2-е вид., випр. і доп. – Луцьк, 2010. – С.75. – pdf.
  • Українська кобза в сучасній академічній музиці / Шорошева Л.О. // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2009. – №2. – С.85-89. – pdf.
  • Українська кобзова традиція: Сучасний стан і перспективи / Шорошева Л. // Українське музикознавство. – К.: НМАУ ім. П.Чайковського, 2010. – Вип. 36. – С.277-282.