Цікавим “бонусом” за таку зміну строю – і за компактніші розміри бандурки – є незвичайна легкість підбирання мелодії паралельно з акордом супроводу. Справді традиційне – просте, красиве і доцільне…
Для охочих маємо тут найпростіший “лікнеп” – див. Стислий виклад нотної грамоти для опанування бандурки чи гітари. А тих, хто вже знає, з чим “їдять” ноти – ласкаво просимо далі! :)
Ці схеми при бажанні можна також зіставити з акордами для бандурки.
Для порівняння додаємо також схеми розміщення нот на грифі шестиструнної кобзи чи гітари торбанового строю – і шестиструнної гітари звичайної: див. зображення нижче або PDF 3 і PDF 4 відповідно.
Ще варто врахувати, що в нотних текстах, орієнтованих спеціально для гітари – і для бандурки теж – часом зустрічаються такі позначення:
- цифра в кружечку біля ноти позначає струну, на якій ця нота береться;
- цифра без кружечка – 1, 2, 3, 4 – палець лівої руки, яким притискається струна: вказівний перший і так далі; 0 – струна відкрита; зрідка трапляється також в – великий палець;
- римська цифра означає лад на грифі; якщо вона стоїть над довгою вертикальною лінією, обмеженою поперечними відрізками – на цьому ладу треба ставити баре, тобто перетиснути одним пальцем кілька струн;
- малі латинські літери біля нот – це позначки для пальців правої руки: p – великий палець, i – вказівний, m – середній, a – підмізинний;
- вертикальна хвиляста лінія, схожа на пружину, поставлена ліворуч біля акорда, означає арпеджіо – проведення пальцем правої руки по кількох струнах або ж послідовне їх зачіпання усіма пальцями (“бррринь”);
Оскільки в гітарній і бандурковій музиці часто буває, що баси звучать довше, ніж тонкі струни, зазвичай нотний запис розмежовується на два голоси: верхні ноти позначають штилями (“хвостиками”) вгору, а басові – штилями вниз.
Нотні приклади мелодій для бандурки »
