ПО ДІБРОВІ ВІТЕР ВИЄ (лірична)

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна

По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.

Стан високий, лист широкий,
Марно зеленіє,
Кругом поле, як те море,
Широке синіє.

Чумак іде – подивиться,
Та й голову схилить.
Чабан вранці з сопілкою
Сяде на могилі.

Подивиться – серце мліє:
Кругом ні билини,
Одна, одна, як сирота,
На чужині гине.
 

Джерело: homin.etnoua.info.

27 червня 2015   (оновлено 10.06.2017)   //   Категорії: ІНСТРУМЕНТИ, ВІДЕО, МЕЛОДІЇ, Новини, Пісні, Пристосовані       Виконавці:            
Навігація

Наступна публікація: