ІНСТРУМЕНТИ: Давні
Кобзарські музичні інструменти: давнина і сучасність
На виставці були представлені репродукції народного живопису та інструментів з нього в приблизно-реальних розмірах – а поруч живі інструменти майстрів Київського Кобзарського Цеху, зроблені за традиційними зразками. Ілюстративну основу виставки виготовили Михайло МАТІЙЧУК та Іван КУШНІР.
Віртуальну публікацію ми доповнили позавиставковими матеріалами, зокрема світлинами кобз, реконструйованих і виготовлених у 1960-70-і роки майстрами Миколою Прокопенком, Василем Зуляком та Іваном Скляром (збірка Національного музею народної архітектури та побуту України). Докладніше »
Ігор Шрамко про бандурку: текст 1970-х років
За публікацією: Ігор ШРАМКО. Українські народні музичні інструменти в Музеї народної архітектури та побуту УРСР [Фрагмент статті] / Традиційна бандура: минуле, сучасне, майбутнє // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Київ: НЦНК “Музей Івана Гончара”, 2016. – С.199-214. – PDF.
Пропонована стаття – один з розділів ґрунтовного огляду збірки музичних інструментів Національного музею народної архітектури та побуту України – написана у 1970-ті роки, але нині офіційно публікується вперше. Її автор, Ігор Костянтинович ШРАМКО [1938–2010] протягом тривалого часу збирав і опрацьовував цю колекцію. Виділення в тексті зроблені нами.
Continue reading “Ігор Шрамко про бандурку: текст 1970-х років”
Поштова новина 2014 року! :)
Ресурс poshta.kiev.ua додав ще кілька картинок: марки і буклет. Згодом на eBay.com знайшлися фрагменти кращої якості.
Автором цієї серії є художник Віталій Мітченко. І виявилося, що всі музичні інструменти з марок “живуть” на нашому сайті – і на Студії “МИ”. Отже, можемо легко документувати використані зображення…
Continue reading “Поштова новина 2014 року! :)”
Як настроїти бандурку
● “Класичний”, або звичайний стрій бандурки
● Торбановий стрій
● Давній стрій бандурки
● Рекомендовані тональності: Соль (G), Ля (A), До (C) − звуки для настроювання бандурки
● Процес настроювання
● Виставляємо рухому підставку − “кобилочку”
● Звуки для настроювання гітар чи реконструйованих “акомпануючих” кобз: шестиструнна “по-бандурковому”, шестиструнна народна − торбановий стрій, семиструнна народна − торбановий стрій, семиструнна академічна − “класичний” стрій.
Continue reading “Як настроїти бандурку”
Спроби реконструкції “мамаївських” інструментів
Ентузіасти й професіонали неодноразово намагалися відродити в Україні інструменти, схожі за формою на мамаївські. Зокрема, у радянський час були спроби введення до оркестрів народних інструментів т.зв. ладкових кобз. Окремі їх зразки представлені у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України.
Чимало таких кобз майстрового й серійного виробництва сьогодні лежить без діла по квартирах і культурних установах. По суті, вони є чудовими побутовими інструментами – варто лише трошки підкорегувати стрій…
Тут збираємо відомості за темою – цитати з різних видань, світлини тощо. Виділення в текстах зроблені нами.
Continue reading “Спроби реконструкції “мамаївських” інструментів”
Давні зразки інструментів
• Бандурка
• “Родичі” бандурки
• Альтернативні форми існування строю
Більшість наведених тут інструментів належить фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України, і надійшли туди завдяки зусиллям п.Ігоря Шрамка – відомого збирача й дослідника народних музичних інструментів.
Continue reading “Давні зразки інструментів”
Бандурка – оркестрова кобза-прима, 1970-і рр.
“На основі чотириструнної домри, яку виготовив Г.Любимов у 1908 р., М.Прокопенко сконструював сім’ю оркестрових ладкових кобз: кобзу-приму, альт, тенор, бас і контрабас. Згодом ці інструменти знайшли своє застосування в Київському оркестрі народних інструментів та Оркестрі народних інструментів Державного радіо і телебачення. У 1974 р. оркестрові кобзи конструкції М.Прокопенка виготовляли Мельнице-Подільські музичні майстерні” (за виданням: Тетяна Сідлецька. Практична культурологія. Історія народно-оркестрового виконавства України. – Вінниця, 2011. – Ч.ІІ. – С.7).
Continue reading “Бандурка – оркестрова кобза-прима, 1970-і рр.”
Конструктивні особливості “російської” семиструнної гітари – Дмитро ПЕТРАЧКОВ
За публікацією: Дмитрий Петрачков. Конструктивные особенности русской семиструнной гитары. – dimuz7.ru – PDF. Переклад українською, добір ілюстрацій, виділення та курсивні коментарі – Катерина Міщенко.
За більш ніж двохсотлітню історію існування “російської” семиструнної гітари, подібно до інших різновидів цього інструмента, у неї склалися свої традиції виконавської техніки та конструктивні особливості самих інструментів. У цій статті ми зробимо стислий огляд характерних конструктивних особливостей “російської” семиструнної гітари.
Параметри грифа “російської” семиструнної гітари можуть бути доволі різноманітними; чіткого еталону, як у випадку з гітарою класичною, не існує. Ширина грифа – величина, яка визначає відстань між струнами на верхньому поріжку, може варіюватися доволі широко. Мені траплялися грифи від 43 до 54 мм біля верхнього поріжка.
Така велика різниця у значеннях виникає насамперед завдяки різноманітній техніці для лівої руки виконавця: при грі з застосуванням великого пальця зручнішим є вузький гриф і навпаки.
Continue reading “Конструктивні особливості “російської” семиструнної гітари – Дмитро ПЕТРАЧКОВ”
