ПОВІЙ, ВІТРЕ, НА ВКРАЇНУ (лірична)

Слова Степана Руданського, мелодія народна.

Павло Конопленко-Запорожець грає на восьмиструнній кобзі торбанового (бандуркового) строю. Відцифрований запис з платівки “The Kobza” 1961 року (PDF, mp3):

 

Бандурка з укулеле-сопрано BugsGear Adventure Travel – класичний стрій (mp3):

Таби до пісні – для бандурки:

Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув карі очі,
Повій, вітре, опівночі.

Повій, вітре, до схід сонця,
До схід сонця, край віконця,
Край віконця постіль біла,
Постіль біла, дівка мила.

Повій, вітре, тишком-нишком
Над рум’яним, білим личком,
Над тим личком нахилися,
Чи спить мила, подивися.

Чи спить мила, чи збудилась,
Спитай її, з ким любилась,
З ким любилась і кохалась
І любити присягалась.

Як заб’ється їй серденько,
Як зітхне вона тяженько,
Як заплачуть карі очі, –
Вертай, вітре, опівночі!

А якщо мене забула
І другого пригорнула,
То розвійся край долини,
Не вертайся з України!