СТРОЇ ІНСТРУМЕНТІВ: Давній стрій
Давній бандурковий стрій: з чим його їдять
Координаційна добірка посилань:
Давній бандурковий стрій – що це.
- Рекомендовані тональності: Соль (G), Ля (A), До (C) − звуки для настроювання бандурки.
- Процес настроювання.
- Виставляємо рухому підставку − “кобилочку”.
Мелодії для давнього строю на сайті »
“Давній бандурковий” стрій у світі – приклади
Про спільність строю бандурки з строями деяких архаїчних інструментів, на перший погляд, говоримо досить умовно: це ті, у яких відсутня “наша” друга струна, тобто III-й ступінь мажорного ладу, що “відповідає” за мажорне чи мінорне забарвлення строю. Але те, що граємо на бандурці, можна грати й на цих інструментах, пропускаючи другу струну в аплікатурі лівої руки.
Проте, якщо розглянути питання уважно, знаходимо свідчення про те, що подібні строї здавна існували в Україні, і, найімовірніше, передували бандурковому. Докладніше про це див. статтю Ярослава Ящука “Про походження бандурки”.
Отже, тут подаємо строї струнних музичних інструментів, які складаються з I-го і V-го ступенів мажорного ладу – цей тип називаємо “GD”. Перелік таких інструментів не є повним: тут просто зібрані відомі нам факти.
Важливо враховувати, що всі наведені музичні інструменти мають по кілька варіантів строїв.
Continue reading ““Давній бандурковий” стрій у світі – приклади” →
Японський саншін – інструмент з “давнім бандурковим” строєм
Саншін (三線, sanshin, сансин) – лютнеподібний інструмент з острова Окінава, що в Японії. Його назва означає просто “три струни”. “Предком” саншіна є китайський сансян, а “нащадком” – чи не найвідоміший японський музичний інструмент сямісен.
• Основний стрій CFC – “давній бандурковий”.
• Струн/хорів: 3/3.
• Мензура: 600 мм.
Не-японці часто плутають саншін і сямісен, хоч відмінності між цими інструментами доволі значні. У них різний характер звуку. Саншін коротший, його корпус має округлішу форму і традиційно буває обтягнений зміїною шкірою, а корпус сямісена – котячою чи собачою. Плектр (бачі), яким зачіпають струни, для саншіна схожий на кіготь, а для сямісена – плаский. І дуже різною є традиційна музика для цих двох інструментів.
На саншіні можна легко грати як на бандурці, не перестроюючи його.
Continue reading “Японський саншін – інструмент з “давнім бандурковим” строєм” →
БАТЬКО НАШ БАНДЕРА (повстанська)
Хрестоматійна повстанська пісня.
Таби – давній стрій (GDGD):
Батько наш – Бандера, Україна – мати,
Ми за Україну будем воювати! (2)
Ой, у лісі, лісі, під дубом зеленим,
Там лежить повстанець тяженько ранений. (2)
Ой, лежить він, лежить, терпить тяжкі муки,
Без лівої ноги, без правої руки. (2)
Continue reading “БАТЬКО НАШ БАНДЕРА (повстанська)” →
ГЕЙ, У МЕНЕ БУВ КОНЯКА (лірична)
Слова Якова Щоголіва (1824–1898) – народний варіант, мелодія Алоїза Єдлічки (1821–1894).
Таби – ВЕРХНІЙ голос, давній стрій (GDGD):
Гей, у мене був коняка,
Був коняка-розбишака,
Була шабля ще й рушниця,
І дівчина-чарівниця.
Continue reading “ГЕЙ, У МЕНЕ БУВ КОНЯКА (лірична)” →
ГІМН УКРАЇНИ, або ЩЕ НЕ ВМЕРЛА
Слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького.
Аранжування для торбанового строю – Микола Пушкар:
Чотириструнна бандурка з банджолеле Gold Tone But Tenor – за варіантом від Етнографічного хору “Гомін” – класичний стрій (mp3):
Таби для бандурки за варіантом від Етнографічного хору “Гомін” – два строї, класичний (GDGBD) і давній (GDGD):
Ще не вмерла України
Ні слава, ні воля!
Ще нам, браття-українці,
Усміхнеться доля!
Згинуть наші воріженьки,
Як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття,
У своїй сторонці!
Continue reading “ГІМН УКРАЇНИ, або ЩЕ НЕ ВМЕРЛА” →
ГОПАК (танець)
Хрестоматійний козацький танець.
Таби для класичного (GDGBD) і для давнього строю (GDGD):
Гопак на семиструнній кобзі торбанового (бандуркового) строю, реконструйованій Миколою Прокопенком – в руках самого майстра. Фрагмент відеозапису, зробленого Віктором Мішаловим у середині 1980-х років у Києві:
Continue reading “ГОПАК (танець)” →
ГРЕЧАНИКИ (танець)
Центральна Україна; з друкованих джерел.
Синтезатор − дві скрипки (mp3):
Таби для класичного (GDGBD) і для давнього строю (GDGD):
Пішла мати на село
Грецькой муки добувати,
Гречаники учиняти,
Своїх діток годувати.
Приспів:
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої білі!
Чогось мої гречаники
На скорині сіли.
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої смачні!
Чогось мої гречаники
Не вдалися вдачні.
Continue reading “ГРЕЧАНИКИ (танець)” →
ЗАБІЛІЛИ СНІГИ (бурлацька)
Полтавщина – нині Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір. Від Михайла Коваля.
Михайло Коваль – спів, народна бандура (mp3):
Бандурка з укулеле-концерт Korala PUC-20 (mp3):
Таби до пісні – класичного (GDGBD) і давнього (GDGD) строю:
Забіліли сніги,
Да й забіліли сніги,
Да й забіліли білі
По крутій горі.
Continue reading “ЗАБІЛІЛИ СНІГИ (бурлацька)” →
ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ (лірична, романс)
Слова Тараса Шевченка, мелодія народна.
Синтезатор – мішаний хор (mp3):
Бандурка з укулеле-концерт Korala PUC-20 (mp3):
Таби до пісні – два строї, класичний (GDGBD) і давній (GDGD):
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою.
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила,
А над самою водою
Верба похилилась −
Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.
Джерело: homin.etnoua.info.