АВТОРИ: Катерина Міщенко
Бандурка – оркестрова кобза-прима, 1970-і рр.
“На основі чотириструнної домри, яку виготовив Г.Любимов у 1908 р., М.Прокопенко сконструював сім’ю оркестрових ладкових кобз: кобзу-приму, альт, тенор, бас і контрабас. Згодом ці інструменти знайшли своє застосування в Київському оркестрі народних інструментів та Оркестрі народних інструментів Державного радіо і телебачення. У 1974 р. оркестрові кобзи конструкції М.Прокопенка виготовляли Мельнице-Подільські музичні майстерні” (за виданням: Тетяна Сідлецька. Практична культурологія. Історія народно-оркестрового виконавства України. – Вінниця, 2011. – Ч.ІІ. – С.7).
Continue reading “Бандурка – оркестрова кобза-прима, 1970-і рр.”
НОВІ БАНДУРКИ
Усі наведені нижче кобзи-бандурки були зроблені за “мамаївськими” зразками. Деякі з них і взагалі мають конкретні мальовані “прототипи”…
Continue reading “НОВІ БАНДУРКИ”
Поштова новина 2014 року! :)
Ресурс poshta.kiev.ua додав ще кілька картинок: марки і буклет. Згодом на eBay.com знайшлися фрагменти кращої якості.
Автором цієї серії є художник Віталій Мітченко. І виявилося, що всі музичні інструменти з марок “живуть” на нашому сайті – і на Студії “МИ”. Отже, можемо легко документувати використані зображення…
Continue reading “Поштова новина 2014 року! :)”
Правильний розрахунок ладів на грифі інструмента
Самі лади можна й нав’язати – наприклад, з товстої рибальської волосіні. Як нав’язати лади – відео для лютні » Такі лади при потребі легко пересуваються і корегуються.
Постійні лади роблять найчастіше металевими, рідше – з твердого дерева. Останнє можливе лише для нейлонових або жильних струн, бо металеві швидко “з’їдять” дерев’яний лад. Але так чи інакше, гриф інструмента для цього треба розмітити. Дехто розмічає лади на слух, але надійніше скористатися калькулятором.
При розмічанні ладів на грифі слід враховувати, що обчислені відстані відкладаються між крайньою точкою поріжка – верхніми точками ладів – верхньою точкою підструнника (див. малюнок – приклад розміщення І-го ладу). Для виготовлення якісного інструмента з постійними ладами точність цієї розмітки буде дуже важлива.
Continue reading “Правильний розрахунок ладів на грифі інструмента”
БАНДУРКИ з інших інструментів
• Бандурки – домри, мандоліни, балабайки
• Бандурки – гітари
• Бандурки – укулеле
• Бандурки – банджо
• Бандурки – чаранго
• Інші бандурки
Ми в жодному разі не закликаємо Вас знущатися над музичними інструментами! Проте часто буває так, що він лежить без діла й сумує, бо грати нікому… А Вам саме потрібна МАМАЇВКА? Отже, ви одне одного знайшли!
Тому в абсолютній більшості випадків ми лише перестроюємо інструмент, іноді – міняємо струни, ще рідше – робимо додаткові заглибини на поріжку. Як правило, більше нічого й не треба.
Continue reading “БАНДУРКИ з інших інструментів”
Бандурка з 4-струнного банджо Musima 1980-х років: що всередині?
З конкретним екземпляром пощастило – ні тріщин, ані подряпин, гриф рівний, інструмент добре строїть. Було лише дві невеличкі проблеми, але їх вдалося легко вирішити. Перша – глухуватий бас, себто 4-та струна; друга – металеві струни стояли трохи зависоко над грифом, тому після сьомого ладу грати було некомфортно.
В І-неті кажуть, що всередині корпуса банджо Musima є гвинт для регулювання висоти струн. На жаль, такої можливості у цій моделі не виявилося. Зате була нагода глянути, що робиться в коряку інструмента…
За допомогу в придбанні банджо щиро дякуємо п.Оксані Смереці-Малик! :)
Continue reading “Бандурка з 4-струнного банджо Musima 1980-х років: що всередині?”
“Бандурковий” стрій у світі – приклади
Отже, знайомимося з сусідами по планеті! :) Це не є вичерпний перелік “спільнострійних” з бандуркою інструментів – тут просто зібрані відомі нам приклади. Розглядаємо лише ті інструменти, стрій яких складається з I-го, III-го і V-го ступенів мажорного ладу; такий тип строю умовно називаємо “GBD”.
Усі наведені музичні інструменти мають по кілька варіантів строїв; ми обираємо з них ті, які ближчі до строю п’ятиструнної бандурки: – G2, D3, G3, B3, D4.
Continue reading ““Бандурковий” стрій у світі – приклади”
“Давній бандурковий” стрій у світі – приклади
Проте, якщо розглянути питання уважно, знаходимо свідчення про те, що подібні строї здавна існували в Україні, і, найімовірніше, передували бандурковому. Докладніше про це див. статтю Ярослава Ящука “Про походження бандурки”.
Отже, тут подаємо строї струнних музичних інструментів, які складаються з I-го і V-го ступенів мажорного ладу – цей тип називаємо “GD”. Перелік таких інструментів не є повним: тут просто зібрані відомі нам факти.
Continue reading ““Давній бандурковий” стрій у світі – приклади”
Японський саншін – інструмент з “давнім бандурковим” строєм
• Струн/хорів: 3/3.
• Мензура: 600 мм.
Не-японці часто плутають саншін і сямісен, хоч відмінності між цими інструментами доволі значні. У них різний характер звуку. Саншін коротший, його корпус має округлішу форму і традиційно буває обтягнений зміїною шкірою, а корпус сямісена – котячою чи собачою. Плектр (бачі), яким зачіпають струни, для саншіна схожий на кіготь, а для сямісена – плаский. І дуже різною є традиційна музика для цих двох інструментів.
На саншіні можна легко грати як на бандурці, не перестроюючи його.
Continue reading “Японський саншін – інструмент з “давнім бандурковим” строєм”
Виставка “Життя мамаївської кобзи”
Її експозиція відповідає на питання, куди подівся інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишалося вільним.
Один з розділів нашого сайту фактично є віртуальною екскурсією по виставці: З історії бандурки – мамаївської кобзи в Україні »
Експозицію виставки можна оглянути у флеш-панорамах – для їх перегляду слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.
Continue reading “Виставка “Життя мамаївської кобзи””
