З історії бандурки – мамаївської кобзи в Україні
• Вступ
• На чому грав козак Мамай?
• Побутові музичні інструменти в Україні 18-20 століть
• Один стрій для чотирьох інструментів!
• І у сусідів так буває…
• Мамаївський інструмент досі з нами!
• Бандурка і традиційне кобзарство
• Наслідування мамаївських інструментів у 1960-70-х роках
• Бандурки Кобзарського цеху: з 1998 року досьогодні
• Висновки
• Документальні джерела про бандурку (PDF)
Багатьох наших сучасників цікавить питання: куди подівся музичний інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишається вільним?
Справді, багата музична культура українців просто не могла бути позбавлена універсального побутового інструмента, розміри якого дозволяли б мати повноцінний бас і давати гарний супровід. Це був інструмент і до співу, і до танцю. Згадаймо Мамаєве: “Гей, бандуро моя золотая! Коли б до тебе дівчина молодая – скакала б, плясала б аж до лиха, що не один чумак одцурався б солі міха!..”
Звівши докупи історичні джерела, фольклорні записи початку 20-го століття й переконливу наукову гіпотезу 1970-х років, ми одержали цілісний, послідовний результат, який проілюстрували друкованими матеріалами, експонатами Національного музею народної архітектури та побуту України та окремими живими інструментами, позиченими у власників.
Під лежачий камінь вода не тече, або Дещо про музику для себе
На цьому фото – музичний інструмент бійців АТО. Джерело – сторінка МОУ в Facebook: “Є люди, які шукають відмовки, а є люди, які завжди знаходять можливості. Надихаючий приклад: гітара одного з бійців 24-ї окремої механізованої бригади з передової”.
Можливо, це бас-гітара – інструмент має чотири струни. Але нема сумніву в тому, що і в найтяжчі часи музика є нагальною потребою людини!
Напевне, знайдеться немало людей, які люблять музику й спів, але самі не грають і не співають. Відкладають це “на наступне життя”.
Їх ніби можна й зрозуміти: немає вміння, часу, музичної освіти, в країні війна, “все дістало” і так далі. Підстав може бути багато, а причина одна…
Павло Конопленко-Запорожець і його кобза
Серед багатьох відомих виконавців української діаспори 20-го століття привертає увагу Павло КОНОПЛЕНКО-ЗАПОРОЖЕЦЬ [1890–1982]. Називаючи себе кобзарем на тій підставі, що грав саме на кобзі, він видав три книги про свій інструмент і власний творчий шлях: “Кобза – найстаріший інструмент українського народу” (Одеса, 1911), “Кобза і Бандура” (Вінніпеґ, 1963) і “Кобзар Павло Конопленко-Запорожець у 60-ліття тріюмфу кобзи” (Вінніпеґ, 1970).
Музична спадщина митця та опубліковані матеріали засвідчують, що його першим інструментом був одержаний у 1902 році традиційний народний варіант мамаївської кобзи, вік якого, можливо, налічував до 150 років. Наступні концертні зразки інструментів, успадкувавши давню форму і конструкцію, були підредаговані автором для академічного виконавства.
Кобза Конопленка-Запорожця мала 8 струн на грифі і 2, згодом 4 або 6 коротких приструнків. Cтрій її, як і стрій бандурки, мав багато спільного із сімома струнами торбана. Англомовні довідкові джерела – en.wikipedia.org та інші – означують стрій цієї кобзи як open G tuning і підкреслюють спорідненість його зі строєм “російської” гітари.
БАНДУРКА: з якого інструмента почати?
На наш погляд, найкраща конфігурація бандурки – це 4 або 5 струн у строях ля мажор або соль мажор. Вона досить компактна, щоб стати подорожнім інструментом, і при цьому звучить практично в гітарному діапазоні.
З нуля краще починати на чотириструнній – тут можна буде вільніше діяти правою рукою. П’ятиструнний варіант має приємний бас, але потребує більшої точності, щоб не зачіпати його у тих акордах, де він зайвий.
Заради справедливості варто сказати також, що кругла форма і невеличкі розміри корпуса з практичного погляду кращі – такий інструмент мобільніший і дає вільний доступ до ладів після 12-го, якщо вони є. Недаремно на зображеннях козака Мамая переважають саме такі інструменти… Прикладом чогось подібного сьогодні, зокрема, є бандурки-банджо.
…Але, як то кажуть, на колір і смак товариш не всяк. Може, Вам сподобається щось інше! :)
Як вибирати інструмент
Отже, Ви визначилися, яку бандурку хочете мати. Якщо у Вас вже є якийсь аналог цього інструмента – перестроюємо його і бавимося. Але якщо його немає й доведеться купувати – тоді Вам стане у пригоді кілька настанов.
Про дорожчі, якісні варіанти тут говорити не будемо – вони зазвичай не потребують особливої уваги при купівлі чи замовленні в інтернет-магазині; ну хіба що подивитися, чи немає механічних ушкоджень. А от маючи справу з недорогими інструментами, зокрема, китайського виробництва, слід їх перевіряти, і по змозі, вибирати з кількох. Добре вибрані, вони бувають дуже непогані.
Зокрема, варто звертати увагу на такі моменти:
Як настроїти бандурку
• Обираємо з двох строїв
• Звичайний стрій бандурки
• Давній стрій бандурки
• Рекомендовані тональності: Соль (G), Ля (A), До (C) − звуки для настроювання бандурки
• Процес настроювання
• Виставляємо рухому підставку − “кобилочку”
• Звуки для настроювання гітар чи реконструйованих “акомпануючих” кобз: шестиструнна “по-бандурковому”, шестиструнна “по-торбановому”, семиструнна академічна, семиструнна народна − торбановий стрій
Обираємо з двох строїв
На сьогодні маємо два цікаві варіанти настроювання цього інструмента. Звичайний бандурковий стрій добре надається для заміни шестиструнної гітари − двохсотлітня народна побутова традиція підтверджує його ефективність для гри акордами.
А для реконструкторів і тих, хто захоплюється українською старовиною, є архаїчніший варіант − давній бандурковий стрій, який був найбільш актуальний в Україні, ймовірно, протягом 16-17 ст., коли ще не було розвиненого багатоголосся і “акордового” музичного мислення.
При бажанні, гру на цих двох строях можна поєднувати − маючи, наприклад, два інструменти, настроєні по-різному. Аплікатура акордів відрізняється не дуже сильно: у давнього строю просто відсутня друга тонка струна.
Автентичний спосіб гри на бандурці
Автентичний спосіб гри на бандурці має свої особливості. Фольклорист Микола Привалов описує його так: “…три верхние струны прижимаются как на гитаре, пальцем указательным, средним, безымянным (и иногда мизинцем) левой руки; но два баса никогда не укорачиваются, указательным пальцем правой руки производится общее по всем струнам бряцание (движением кисти) как на балалайке. Следовательно, в то же время, как левою рукою нажимаются разные аккорды на струнах до − ми − соль, басы до − соль всегда звучат по всей длине, давая однообразное сопровождение в интервале квинты”.
Процитовано за публікацією: Привалов Николай Иванович. Тамбуровидные музыкальные инструменты русского народа. Очерк их происхождения, появления на Руси и существования (домра, балалайка, лютня, кобза, бандура, бандурка, торбан, мандолина, гитара). Историческое исследование. – “Известия С.-Петербургского общества музыкальных собраний”. – 1905, апрель-июнь. – 1906, февраль.
Прикметно, що подібний спосіб гри застосовується донині в сільському побутуванні балабайок українського строю; тільки басових струн триструнні балабайки не мають. Відмінність же від бандуркового способу, описаного Приваловим, полягає у активному використанні великого пальця лівої руки для притиснення найтовщої струни балабайки.
ГІТАРНИЙ, або сучасний спосіб гри на бандурці
Сучасний спосіб гри на бандурці, не відкидаючи набутків і прийомів автентичного, активно задіює притиснені баси − як в акордах, так і у підібраних підголосках та мелодіях. Тож учитися грати на бандурці таким чином можна, як і на гітарі: по нотах, акордами, табами, “з рук” − зокрема, з відео, підбираючи на слух і т.ін.
Акорди на БАНДУРЦІ − п’ятиструнній мамаївській кобзі
Гітарний, або сучасний спосіб гри на бандурці дозволяє активно задіювати баси і використовувати для навчання схеми акордів гітарного типу.
У таблиці − див. ілюстрацію поруч або PDF − показані універсальні аплікатури дванадцяти акордів бандурки. Для неї, як і для шестиструнної гітари, існує обмежена кількість акордових схем, які можна пересувати по грифу вгору-вниз, одержуючи при цьому ті самі акорди для різної висоти звуків. У заголовках вказано кількість ладів між однойменними акордами для чотирьох схем, які послідовно змінюють одна одну.
Під кожною акордовою схемою зазначено, на якому ладу за її допомогою береться той чи інший акорд. На цей лад ставимо перший (вказівний) палець, далі − як на малюнку. Під назвою акорда вказано також можливість уживання з ним відкритого баса G або D − тобто 5-ї або 4-ї струни.
БАНДУРКА − мамаївська кобза: ЯК ГРАТИ ПО НОТАХ
Тих, хто має досвід гри по нотах на шестиструнній або семиструнній гітарі, бандуркою не здивуєш і не злякаєш. Від семиструнної вона на дві струни простіша; від шестиструнної відрізняється насамперед першою і п’ятою струною: на обох звук на тон нижчий від звичного.
Цікавим “бонусом” за таку зміну строю – і за компактніші розміри бандурки – є незвичайна легкість підбирання мелодії паралельно з акордом супроводу. Справді традиційне – просте, красиве і доцільне…
Втім, ми сподіваємося, що ця публікація зможе трохи озброїти також і тих гітаристів, що навчаються грати з табів та акордів. Для таких людей зазвичай опанування нот є чимось схожим на потребу зайти в холодну воду. Воно то й можна… але починати ліньки… і маловідоме лякає :)
Проте нотна грамота опановується легко й швидко. Судіть самі – все необхідне можна вмістити на одній сторінці А4 формату!
- Новини (99)
- На інших сайтах (4)
- Повідомлення (3)
- ІНСТРУМЕНТИ (47)
- Давні (18)
- Нові (12)
- Пристосовані (17)
- Майстрування (12)
- Ремонт (9)
- МЕЛОДІЇ (54)
- ВІДЕО (21)
- АУДІО (48)
- НОТИ (14)
- АКОРДИ (6)
- ТАБИ (43)
 |