Новини

Трапилася нагода придбати цікавий інструмент – триструнну гітару Loog I, розроблену фірмою Loog Guitars у США для початківців – насамперед для дітей. З неї вийшла чудова бандурка-балабайка, форма якої також має аналоги в “мамаївській” іконографії.

Досвід винахідників гітари Loog має багато спільного з нашою народною “балабайковою” музичною освітою для наймолодших. А для нас цей інструмент цінний насамперед тим, що на ньому можна відтворювати автентичний спосіб гри на бандурці-балабайці без асоціювання з трикутними російсько-радянськими формами.

Continue reading “Бандурка-балабайка з дитячої триструнної гітари Loog I” →

Дивитися на YouTube »

Микола Будник, цехмайстер Київського Кобзарського Цеху, розповідає про виготовлення музичних інструментів. Відеозапис зроблено 1993 року в цеховій майстерні, м.Ірпінь під Києвом. Розмову веде Василь Хитрук, відео – Анатолій Богород, участь у зйомці – Василь Музика.
 

Дивитися на YouTube »

Київський майстер музичних інструментів Микола Прокопенко розповідає про сконструйовану ним на основі давніх зображень семиструнну акомпануючу кобзу.

Відео Віктора Мішалова, середина 1980-х років. Джерело: YouTube, канал користувача Bandurist, збірне відео Leonid Haydamaka – Bandurist, початок з 1:19:27.
 

•  Вступ
•  На чому грав козак Мамай?
•  Побутові музичні інструменти в Україні 18-20 століть
•  Один стрій для чотирьох інструментів!
•  І у сусідів так буває…
•  Мамаївський інструмент досі з нами!
•  Бандурка і традиційне кобзарство
•  Наслідування мамаївських інструментів у 1960-70-х роках
•  Бандурки Кобзарського цеху: з 1998 року досьогодні
•  Висновки
•  Корисна інформація
 

Багатьох наших сучасників цікавить питання: куди подівся музичний інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишається вільним?

Справді, багата музична культура українців просто не могла бути позбавлена універсального побутового інструмента, розміри якого дозволяли б мати повноцінний бас і давати гарний супровід. Це був інструмент і до співу, і до танцю. Згадаймо Мамаєве: “Гей, бандуро моя золотая! Коли б до тебе дівчина молодая – скакала б, плясала б аж до лиха, що не один чумак одцурався б солі міха!..”

Звівши докупи історичні джерела, фольклорні записи початку 20-го століття й переконливу наукову гіпотезу 1970-х років, ми одержали цілісний, послідовний результат, який проілюстрували друкованими матеріалами, експонатами Національного музею народної архітектури та побуту України та окремими живими інструментами, позиченими у власників.

Continue reading “З історії бандурки – мамаївської кобзи в Україні” →

На цьому фото – музичний інструмент бійців АТО. Джерело – сторінка МОУ в Facebook: “Є люди, які шукають відмовки, а є люди, які завжди знаходять можливості. Надихаючий приклад: гітара одного з бійців 24-ї окремої механізованої бригади з передової”.

Можливо, це бас-гітара – інструмент має чотири струни. Але нема сумніву в тому, що і в найтяжчі часи музика є нагальною потребою людини!

Напевне, знайдеться немало людей, які люблять музику й спів, але самі не грають і не співають. Відкладають це “на наступне життя”.

Їх ніби можна й зрозуміти: немає вміння, часу, музичної освіти, в країні війна, “все дістало” і так далі. Підстав може бути багато, а причина одна…

Continue reading “Під лежачий камінь вода не тече, або Дещо про музику для себе” →

Серед багатьох відомих виконавців української діаспори 20-го століття привертає увагу Павло КОНОПЛЕНКО-ЗАПОРОЖЕЦЬ [1890–1982]. Називаючи себе кобзарем на тій підставі, що грав саме на кобзі, він видав три книги про свій інструмент і власний творчий шлях: “Кобза – найстаріший інструмент українського народу” (Одеса, 1911), “Кобза і Бандура” (Вінніпеґ, 1963) і “Кобзар Павло Конопленко-Запорожець у 60-ліття тріюмфу кобзи” (Вінніпеґ, 1970).

Музична спадщина митця та опубліковані матеріали засвідчують, що його першим інструментом був одержаний у 1902 році традиційний народний варіант мамаївської кобзи, вік якого, можливо, налічував до 150 років. Наступні концертні зразки інструментів, успадкувавши давню форму і конструкцію, були підредаговані автором для академічного виконавства.

Кобза Конопленка-Запорожця мала 8 струн на грифі і 2, згодом 4 або 6 коротких приструнків. Cтрій її, як і стрій бандурки, мав багато спільного із сімома струнами торбана. Англомовні довідкові джерела – en.wikipedia.org та інші – означують стрій цієї кобзи як open G tuning і підкреслюють спорідненість його зі строєм “російської” гітари.

Continue reading “Павло Конопленко-Запорожець і його кобза” →

На наш погляд, найкраща конфігурація бандурки – це 4 або 5 струн у строях ля мажор або соль мажор. Вона досить компактна, щоб стати подорожнім інструментом, і при цьому звучить практично в гітарному діапазоні.

З нуля краще починати на чотириструнній – тут можна буде вільніше діяти правою рукою. П’ятиструнний варіант має приємний бас, але потребує більшої точності, щоб не зачіпати його у тих акордах, де він зайвий.

Заради справедливості варто сказати також, що кругла форма і невеличкі розміри корпуса з практичного погляду кращі – такий інструмент мобільніший і дає вільний доступ до ладів після 12-го, якщо вони є. Недаремно на зображеннях козака Мамая переважають саме такі інструменти… Прикладом чогось подібного сьогодні, зокрема, є бандурки-банджо.

…Але, як то кажуть, на колір і смак товариш не всяк. Може, Вам сподобається щось інше! :)

Continue reading “БАНДУРКА: з якого інструмента почати?” →

Отже, Ви визначилися, яку бандурку хочете мати. Якщо у Вас вже є якийсь аналог цього інструмента – перестроюємо його і бавимося. Але якщо його немає й доведеться купувати – тоді Вам стане у пригоді кілька настанов.

Про дорожчі, якісні варіанти тут говорити не будемо – вони зазвичай не потребують особливої уваги при купівлі чи замовленні в інтернет-магазині; ну хіба що подивитися, чи немає механічних ушкоджень. А от маючи справу з недорогими інструментами, зокрема, китайського виробництва, слід їх перевіряти, і по змозі, вибирати з кількох. Добре вибрані, вони бувають дуже непогані.

Зокрема, варто звертати увагу на такі моменти:

Continue reading “Як вибирати інструмент” →

•  Обираємо з двох строїв
•  Звичайний стрій бандурки
•  Давній стрій бандурки
•  Рекомендовані тональності: Соль (G), Ля (A), До (C) − звуки для настроювання бандурки
•  Процес настроювання
•  Виставляємо рухому підставку − “кобилочку”
•  Звуки для настроювання гітар чи реконструйованих “акомпануючих” кобз: шестиструнна “по-бандурковому”, шестиструнна народна − торбановий стрій, семиструнна народна − торбановий стрій, семиструнна академічна.

Обираємо з двох строїв

На сьогодні маємо два цікаві варіанти настроювання цього інструмента. Звичайний бандурковий стрій добре надається для заміни шестиструнної гітари − двохсотлітня народна побутова традиція підтверджує його ефективність для гри акордами.

А для реконструкторів і тих, хто захоплюється українською старовиною, є архаїчніший варіант − давній бандурковий стрій, який був найбільш актуальний в Україні, ймовірно, протягом 16-17 ст., коли ще не було розвиненого багатоголосся і “акордового” музичного мислення.

При бажанні, гру на цих двох строях можна поєднувати − маючи, наприклад, два інструменти, настроєні по-різному. Аплікатура акордів відрізняється не дуже сильно: у давнього строю просто відсутня друга тонка струна.

Continue reading “Як настроїти бандурку” →

Автентичний спосіб гри на бандурці має свої особливості. Фольклорист Микола Привалов описує його так: “…три верхние струны прижимаются как на гитаре, пальцем указательным, средним, безымянным (и иногда мизинцем) левой руки; но два баса никогда не укорачиваются, указательным пальцем правой руки производится общее по всем струнам бряцание (движением кисти) как на балалайке. Следовательно, в то же время, как левою рукою нажимаются разные аккорды на струнах до − ми − соль, басы до − соль всегда звучат по всей длине, давая однообразное сопровождение в интервале квинты”.

Процитовано за публікацією: Привалов Николай Иванович. Тамбуровидные музыкальные инструменты русского народа. Очерк их происхождения, появления на Руси и существования (домра, балалайка, лютня, кобза, бандура, бандурка, торбан, мандолина, гитара). Историческое исследование. – “Известия С.-Петербургского общества музыкальных собраний”. – 1905, апрель-июнь. – 1906, февраль. – PDF.

Прикметно, що подібний спосіб гри застосовується донині в сільському побутуванні балабайок українського строю; тільки басових струн триструнні балабайки не мають. Відмінність же від бандуркового способу, описаного Приваловим, полягає у активному використанні великого пальця лівої руки для притиснення найтовщої струни балабайки.