ІНСТРУМЕНТИ: ВСЕ про інструменти
Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА: традиційні народні музичні інструменти”
Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” ілюструє основи громадської музичної культури українців. Троїста музика у традиційному складі була поширена по всій території України – маючи, проте, свої регіональні відмінності у кожному краю.
Маємо ще одну нагоду згадати добрим словом знаного збирача й дослідника народних музичних інструментів п.Ігоря ШРАМКА [1938−2010], який зібрав переважну більшість експонатів виставки, що належать НМНАП України. Своє почесне місце в експозиції посіла також його видатна знахідка – давні ручні баси з Закарпатської Гуцульщини – з якої й почалися його пошуки строю бандурки – мамаївського інструмента…
Виставка “Життя мамаївської кобзи”
Її експозиція відповідає на питання, куди подівся інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишалося вільним.
Один з розділів нашого сайту фактично є віртуальною екскурсією по виставці: З історії бандурки – мамаївської кобзи в Україні »
Експозицію виставки можна оглянути у флеш-панорамах – для їх перегляду слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.
Кобзарські музичні інструменти: давнина і сучасність
На виставці були представлені репродукції народного живопису та інструментів з нього в приблизно-реальних розмірах – а поруч живі інструменти майстрів Київського Кобзарського Цеху, зроблені за традиційними зразками. Ілюстративну основу виставки виготовили Михайло МАТІЙЧУК та Іван КУШНІР.
Віртуальну публікацію ми доповнили позавиставковими матеріалами, зокрема світлинами кобз, реконструйованих і виготовлених у 1960-70-і роки майстрами Миколою Прокопенком, Василем Зуляком та Іваном Скляром (збірка Національного музею народної архітектури та побуту України). Докладніше »
Ігор Шрамко про бандурку: текст 1970-х років
За публікацією: Ігор ШРАМКО. Українські народні музичні інструменти в Музеї народної архітектури та побуту УРСР [Фрагмент статті] / Традиційна бандура: минуле, сучасне, майбутнє // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Київ: НЦНК “Музей Івана Гончара”, 2016. – С.199-214. – PDF.
Пропонована стаття – один з розділів ґрунтовного огляду збірки музичних інструментів Національного музею народної архітектури та побуту України – написана у 1970-ті роки, але нині офіційно публікується вперше. Її автор, Ігор Костянтинович ШРАМКО [1938–2010] протягом тривалого часу збирав і опрацьовував цю колекцію. Виділення в тексті зроблені нами.
Continue reading “Ігор Шрамко про бандурку: текст 1970-х років”
Поштова новина 2014 року! :)
Ресурс poshta.kiev.ua додав ще кілька картинок: марки і буклет. Згодом на eBay.com знайшлися фрагменти кращої якості.
Автором цієї серії є художник Віталій Мітченко. І виявилося, що всі музичні інструменти з марок “живуть” на нашому сайті – і на Студії “МИ”. Отже, можемо легко документувати використані зображення…
Як настроїти бандурку
● “Класичний”, або звичайний стрій бандурки
● Торбановий стрій
● Давній стрій бандурки
● Рекомендовані тональності: Соль (G), Ля (A), До (C) − звуки для настроювання бандурки
● Процес настроювання
● Виставляємо рухому підставку − “кобилочку”
● Звуки для настроювання гітар чи реконструйованих “акомпануючих” кобз: шестиструнна “по-бандурковому”, шестиструнна народна − торбановий стрій, семиструнна народна − торбановий стрій, семиструнна академічна − “класичний” стрій.
З домрою замість балабайки…
Раніше грав на балабайку, гармошку і баян, давали більше. Тепер “ото тільки руб чи два”. Баян важко носити з п”ятого поверху, тому бере домру. “Влітку, – каже, – грають поряд на кобзу; мабуть, йому більше дають”.
Грає, поки на холоді відчуває пальці. Як хто що дасть, промовляє однаково: “Желаю вам большого, большого щасьтя”.
В Харкові він такий не один…
Балабайка з гарбуза
Розміри:
• загальна довжина = 67 см + хвіст гарбуза 12 см;
• ширина корпусу = 12,3 см;
• товщина корпусу (без струн) = 8 см;
• мензура = 51 см.
Отже, вдалося мені роздобути сушений гарбуз-горлянку. Ця порода гарбуза офіційно зветься “лагенарія”. Насіння можна купити на базарі.
Правильний розрахунок ладів на грифі інструмента
Самі лади можна й нав’язати – наприклад, з товстої рибальської волосіні. Як нав’язати лади – відео для лютні » Такі лади при потребі легко пересуваються і корегуються.
Постійні лади роблять найчастіше металевими, рідше – з твердого дерева. Останнє можливе лише для нейлонових або жильних струн, бо металеві швидко “з’їдять” дерев’яний лад. Але так чи інакше, гриф інструмента для цього треба розмітити. Дехто розмічає лади на слух, але надійніше скористатися калькулятором.
При розмічанні ладів на грифі слід враховувати, що обчислені відстані відкладаються між крайньою точкою поріжка – верхніми точками ладів – верхньою точкою підструнника (див. малюнок – приклад розміщення І-го ладу). Для виготовлення якісного інструмента з постійними ладами точність цієї розмітки буде дуже важлива.
Continue reading “Правильний розрахунок ладів на грифі інструмента”
Спроби реконструкції “мамаївських” інструментів
Ентузіасти й професіонали неодноразово намагалися відродити в Україні інструменти, схожі за формою на мамаївські. Зокрема, у радянський час були спроби введення до оркестрів народних інструментів т.зв. ладкових кобз. Окремі їх зразки представлені у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України.
Чимало таких кобз майстрового й серійного виробництва сьогодні лежить без діла по квартирах і культурних установах. По суті, вони є чудовими побутовими інструментами – варто лише трошки підкорегувати стрій…
Тут збираємо відомості за темою – цитати з різних видань, світлини тощо. Виділення в текстах зроблені нами.
Continue reading “Спроби реконструкції “мамаївських” інструментів”
