ІНСТРУМЕНТИ: ВСЕ про інструменти

Зайве було б думати, що тільки українці здогадалися зробити собі просто-мажорний побутовий музичний інструмент. Маємо близьких і далеких сусідів, які також про себе подбали. А хто від кого запозичував строї, а чи вони були винайдені автономно – то вже клопіт науковців-органологів та музикологів. Ми ж беремо до уваги тільки факти станом на 20-те століття.

Отже, знайомимося з сусідами по планеті! :) Це не є вичерпний перелік “спільнострійних” з бандуркою інструментів – тут просто зібрані відомі нам приклади. Розглядаємо лише ті інструменти, стрій яких складається з I-го, III-го і V-го ступенів мажорного ладу; такий тип строю умовно називаємо “GBD”.

Усі наведені музичні інструменти мають по кілька варіантів строїв; ми обираємо з них ті, які ближчі до строю п’ятиструнної бандурки: – G2, D3, G3, B3, D4.

ЄВРОПА  • Грузія: Пандурі, Чонґурі  • Німеччина: Вальдцитра  • Португалія: Браґінья, Віола де Араме, Кавакінью, Португальська гітара  • Росія: Бандурка, Гітара семиструнна  • Україна: Балабайка, Бандурка (мамаївська кобза), Гітара семиструнна, Торбан  • Швейцарія: Гальсцитра

АМЕРИКА  • Бразилія: Кавакінью  • Куба: Трес  • Пуерто-Рико: Типле Рекінто Костеро, Типле Рекінто де Монтанья, Трес Пуерто-Рико  • США: Банджо, Банджола, Добро, Струмстік  • Чилі: Бандола Аймара

АФРИКА – Кібанґала  • Мадагаскар: Кабоси  • Південна Африка: Рамкі

АЗІЯ  • Індонезія: Чак

Continue reading ““Бандурковий” стрій у світі – приклади” →

Про спільність строю бандурки з строями деяких архаїчних інструментів, на перший погляд, говоримо досить умовно: це ті, у яких відсутня “наша” друга струна, тобто III-й ступінь мажорного ладу, що “відповідає” за мажорне чи мінорне забарвлення строю. Але те, що граємо на бандурці, можна грати й на цих інструментах, пропускаючи другу струну в аплікатурі лівої руки.

Проте, якщо розглянути питання уважно, знаходимо свідчення про те, що подібні строї здавна існували в Україні, і, найімовірніше, передували бандурковому. Докладніше про це див. статтю Ярослава Ящука “Про походження бандурки”.

Отже, тут подаємо строї струнних музичних інструментів, які складаються з I-го і V-го ступенів мажорного ладу – цей тип називаємо “GD”. Перелік таких інструментів не є повним: тут просто зібрані відомі нам факти.

Важливо враховувати, що всі наведені музичні інструменти мають по кілька варіантів строїв.

ЄВРОПА  • Україна: Колісна ліра

АМЕРИКА  • США: Дульцімер, Струмстік, триструнні гітари Loog

АЗІЯ  • Китай: Люцінь, Жуань, Юкін  • Таїланд: Пін  • Японія: Саншін, Сямісен

Continue reading ““Давній бандурковий” стрій у світі – приклади” →

Саншін (三線, sanshin, сансин) – лютнеподібний інструмент з острова Окінава, що в Японії. Його назва означає просто “три струни”. “Предком” саншіна є китайський сансян, а “нащадком” – чи не найвідоміший японський музичний інструмент сямісен.

•  Основний стрій CFC – “давній бандурковий”.
•  Струн/хорів: 3/3.
•  Мензура: 600 мм.

Не-японці часто плутають саншін і сямісен, хоч відмінності між цими інструментами доволі значні. У них різний характер звуку. Саншін коротший, його корпус має округлішу форму і традиційно буває обтягнений зміїною шкірою, а корпус сямісена – котячою чи собачою. Плектр (бачі), яким зачіпають струни, для саншіна схожий на кіготь, а для сямісена – плаский. І дуже різною є традиційна музика для цих двох інструментів.

На саншіні можна легко грати як на бандурці, не перестроюючи його.

Continue reading “Японський саншін – інструмент з “давнім бандурковим” строєм” →

Виставка під назвою “Життя мамаївської кобзи” триває у Музеї Івана Гончара за програмою “Кобзарської Трійці – 2015”, з 30 травня до 20 серпня 2015 року.

Її експозиція відповідає на питання, куди подівся інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишалося вільним.

Один з розділів нашого сайту фактично є віртуальною екскурсією по виставці: З історії бандурки – мамаївської кобзи в Україні »

---

Експозицію виставки можна оглянути у флеш-панорамах – для їх перегляду слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.

Continue reading “Виставка “Життя мамаївської кобзи”” →

Виставка під такою назвою відбулася в травні 2010 року під час проведення Фестивалю української епічної традиції “КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ – 2010″ у Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”.

На виставці були представлені репродукції народного живопису та інструментів з нього в приблизно-реальних розмірах – а поруч живі інструменти майстрів Київського Кобзарського Цеху, зроблені за традиційними зразками. Ілюстративну основу виставки виготовили Михайло МАТІЙЧУК та Іван КУШНІР.

Віртуальну публікацію ми доповнили позавиставковими матеріалами, зокрема світлинами кобз, реконструйованих і виготовлених у 1960-70-і роки майстрами Миколою Прокопенком, Василем Зуляком та Іваном Скляром (збірка Національного музею народної архітектури та побуту України).   Докладніше »
 

26 травня − 12 червня 2011 р. в Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара” відбулася виставка, присвячена пам’яті дослідника і збирача народних музичних інструментів Ігоря ШРАМКА – “Народні музичні інструменти зі збірки Національного музею народної архітектури та побуту України”.

Експозиція презентувала частину величезного доробку Ігоря Шрамка [1938 – 2010] − непересічного дослідника і збирача народних музичних інструментів. Його зусиллями було зібрано понад 600 унікальних експонатів, які разом складають цілісну картину українського музичного побуту ХХ століття. Виставку було відкрито до дня народження Ігоря Шрамка, 26 травня; вона діяла до 12 червня − до завершення фестивалю “Кобзарська Трійця”.

Пропонуємо Вашій увазі огляд експозиції та коментарі.   Докладніше »

Цікава знахідка в І-неті – відео користувача TuckamoreDew. На ньому він сам грає твір Джона Ренборна “Англійський танець” на подорожній гітарі Hora Travel румунського виробництва. Але для нас найцікавіше, що використовується при цьому один з варіантів строю резонаторної гітари (dobro), DGDGBD – себто “класичний” стрій для шестиструнного варіанту бандурки.

Світ тісний! :)
 

Бандурка з триструнної домри-альта (mp3):

Таби:

Ця мелодія добре надається для три- та чотириструнної версії бандурки, де можна грати боєм.
 

Хрестоматійна народна пісня.

Аранжування для торбанового строю – Микола Пушкар:

Бандурка з укулеле-сопрано BugsGear Travel BL/BK Cobalt – за варіантом від чоловічого хору “Чумаки” (mp3):

Таби для бандурки – за варіантом від чоловічого хору “Чумаки”:

Гомін, гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває.
Туман поле, поле покриває,
Мати сина проганяє.

Continue reading “ГОМІН, ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ (козацька)” →

Наддніпрянщина.

Майстер музичних інструментів Микола Прокопенко і його учень Петро Приступов співають давню коляду, акомпануючи собі двома голосами на семиструнних кобзах торбанового строю – реконструкції Миколи Прокопенка. Фрагмент документального фільму “Кобзо моя…” (1989):

Добрий вечір тобі, пане господарю!

Приспів:
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!

Застеляйте столи та все килимами.

Кладіть паляниці з ярої пшениці.

Бо прийдуть до тебе три празники в гості.

Що перший же празник – то Різдво Христове.

А другий же празник – Святого Василя.

А третій же празник – Святе Водохреща.