ІНСТРУМЕНТИ: ВСЕ про інструменти

Трапилася нагода придбати “з рук” цікавий інструмент – чотириструнне банджо-тенор Musima 1980-х років, зроблене в Східній Німеччині (НДР).

З конкретним екземпляром пощастило – ні тріщин, ані подряпин, гриф рівний, інструмент добре строїть. Було лише дві невеличкі проблеми, але їх вдалося легко вирішити. Перша – глухуватий бас, себто 4-та струна; друга – металеві струни стояли трохи зависоко над грифом, тому після сьомого ладу грати було некомфортно.

В І-неті кажуть, що всередині корпуса банджо Musima є гвинт для регулювання висоти струн. На жаль, такої можливості у цій моделі не виявилося. Зате була нагода глянути, що робиться в коряку інструмента…

За допомогу в придбанні банджо щиро дякуємо п.Оксані Смереці-Малик! :)

Continue reading “Бандурка з 4-струнного банджо Musima 1980-х років: що всередині?” →

Серед зображень музичних інструментів Козака Мамая на традиційних картинах часом зустрічаємо кобзи, схожі на банджо – немов би зі шкіряним верхом, круглі й без голосника. Зрештою, чому б і ні? Зробити щось подібне не дуже складно, інструмент буде дзвінкий, гучний – та ще й сам-собі-барабан! :)

Тим цікавіше нам сьогодні ознайомитися зі світовим досвідом виготовлення такої конструкції. А її історія – справжній майстровий детектив!

Маємо надію, що цей огляд допоможе зацікавленим вибрати собі готову бандЖурку з-поміж нових чи користованих. А тим, хто захоче зробити собі щось подібне, додасть поживи для роздумів.

•  Барабан плюс струни
•  Особливості банджо серед родичів лютні
•  Матеріали банджової мембрани
•  Конструкції для натягу мембрани
•  Резонатор
•  Кобилочка, підструнник, струни, кілочки
•  Функційні відмінності між банджо і бандуркою
•  Висновки
•  Джерела

Continue reading “Різні конструкції банджо: корисне для бандурки” →

За публікацією: Дмитрий Петрачков. Конструктивные особенности русской семиструнной гитары. – dimuz7.ru – PDF. Переклад українською, добір ілюстрацій, виділення та курсивні коментарі – Катерина Міщенко.

За більш ніж двохсотлітню історію існування “російської” семиструнної гітари, подібно до інших різновидів цього інструмента, у неї склалися свої традиції виконавської техніки та конструктивні особливості самих інструментів. У цій статті ми зробимо стислий огляд характерних конструктивних особливостей “російської” семиструнної гітари.

Параметри грифа “російської” семиструнної гітари можуть бути доволі різноманітними; чіткого еталону, як у випадку з гітарою класичною, не існує. Ширина грифа – величина, яка визначає відстань між струнами на верхньому поріжку, може варіюватися доволі широко. Мені траплялися грифи від 43 до 54 мм біля верхнього поріжка.

Така велика різниця у значеннях виникає насамперед завдяки різноманітній техніці для лівої руки виконавця: при грі з застосуванням великого пальця зручнішим є вузький гриф і навпаки.

Continue reading “Конструктивні особливості “російської” семиструнної гітари – Дмитро ПЕТРАЧКОВ” →

Зайве було б думати, що тільки українці здогадалися зробити собі просто-мажорний побутовий музичний інструмент. Маємо близьких і далеких сусідів, які також про себе подбали. А хто від кого запозичував строї, а чи вони були винайдені автономно – то вже клопіт науковців-органологів та музикологів. Ми ж беремо до уваги тільки факти станом на 20-те століття.

Отже, знайомимося з сусідами по планеті! :) Це не є вичерпний перелік “спільнострійних” з бандуркою інструментів – тут просто зібрані відомі нам приклади. Розглядаємо лише ті інструменти, стрій яких складається з I-го, III-го і V-го ступенів мажорного ладу; такий тип строю умовно називаємо “GBD”.

Усі наведені музичні інструменти мають по кілька варіантів строїв; ми обираємо з них ті, які ближчі до строю п’ятиструнної бандурки: – G2, D3, G3, B3, D4.

ЄВРОПА  • Грузія: Пандурі, Чонґурі  • Німеччина: Вальдцитра  • Португалія: Браґінья, Віола де Араме, Кавакінью, Португальська гітара  • Росія: Бандурка, Гітара семиструнна  • Україна: Балабайка, Бандурка (мамаївська кобза), Гітара семиструнна, Торбан  • Швейцарія: Гальсцитра

АМЕРИКА  • Бразилія: Кавакінью  • Куба: Трес  • Пуерто-Рико: Типле Рекінто Костеро, Типле Рекінто де Монтанья, Трес Пуерто-Рико  • США: Банджо, Банджола, Добро, Струмстік  • Чилі: Бандола Аймара

АФРИКА – Кібанґала  • Мадагаскар: Кабоси  • Південна Африка: Рамкі

АЗІЯ  • Індонезія: Чак

Continue reading ““Бандурковий” стрій у світі – приклади” →

Про спільність строю бандурки з строями деяких архаїчних інструментів, на перший погляд, говоримо досить умовно: це ті, у яких відсутня “наша” друга струна, тобто III-й ступінь мажорного ладу, що “відповідає” за мажорне чи мінорне забарвлення строю. Але те, що граємо на бандурці, можна грати й на цих інструментах, пропускаючи другу струну в аплікатурі лівої руки.

Проте, якщо розглянути питання уважно, знаходимо свідчення про те, що подібні строї здавна існували в Україні, і, найімовірніше, передували бандурковому. Докладніше про це див. статтю Ярослава Ящука “Про походження бандурки”.

Отже, тут подаємо строї струнних музичних інструментів, які складаються з I-го і V-го ступенів мажорного ладу – цей тип називаємо “GD”. Перелік таких інструментів не є повним: тут просто зібрані відомі нам факти.

Важливо враховувати, що всі наведені музичні інструменти мають по кілька варіантів строїв.

ЄВРОПА  • Україна: Колісна ліра

АМЕРИКА  • США: Дульцімер, Струмстік, триструнні гітари Loog

АЗІЯ  • Китай: Люцінь, Жуань, Юкін  • Таїланд: Пін  • Японія: Саншін, Сямісен

Continue reading ““Давній бандурковий” стрій у світі – приклади” →

Саншін (三線, sanshin, сансин) – лютнеподібний інструмент з острова Окінава, що в Японії. Його назва означає просто “три струни”. “Предком” саншіна є китайський сансян, а “нащадком” – чи не найвідоміший японський музичний інструмент сямісен.

•  Основний стрій CFC – “давній бандурковий”.
•  Струн/хорів: 3/3.
•  Мензура: 600 мм.

Не-японці часто плутають саншін і сямісен, хоч відмінності між цими інструментами доволі значні. У них різний характер звуку. Саншін коротший, його корпус має округлішу форму і традиційно буває обтягнений зміїною шкірою, а корпус сямісена – котячою чи собачою. Плектр (бачі), яким зачіпають струни, для саншіна схожий на кіготь, а для сямісена – плаский. І дуже різною є традиційна музика для цих двох інструментів.

На саншіні можна легко грати як на бандурці, не перестроюючи його.

Continue reading “Японський саншін – інструмент з “давнім бандурковим” строєм” →

Цікава знахідка в І-неті – відео користувача TuckamoreDew. На ньому він сам грає твір Джона Ренборна “Англійський танець” на подорожній гітарі Hora Travel румунського виробництва. Але для нас найцікавіше, що використовується при цьому один з варіантів строю резонаторної гітари (dobro), DGDGBD – себто “класичний” стрій для шестиструнного варіанту бандурки.

Світ тісний! :)
 

Бандурка з триструнної домри-альта (mp3):

Таби – класичний стрій GDGBD:

Ця мелодія добре надається для три- та чотириструнної версії бандурки, де можна грати боєм.
 

Хрестоматійна народна пісня.

Аранжування для торбанового строю (GCDGBD) – Микола Пушкар:

Бандурка з укулеле-сопрано BugsGear Travel BL/BK Cobalt − за варіантом від чоловічого хору “Чумаки” − класичний стрій GDGBD, варіант До мажор (C) (mp3):

Таби для бандурки – за варіантом від чоловічого хору “Чумаки” − класичний стрій GDGBD:

Гомін, гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває.
Туман поле, поле покриває,
Мати сина проганяє.

Continue reading “ГОМІН, ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ (козацька)” →

Наддніпрянщина.

Майстер музичних інструментів Микола Прокопенко і його учень Петро Приступов співають давню коляду, акомпануючи собі двома голосами на семиструнних кобзах торбанового строю (DGCDGBD) – реконструкції Миколи Прокопенка. Фрагмент документального фільму “Кобзо моя…” (1989):

Добрий вечір тобі, пане господарю!

Приспів:
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!

Застеляйте столи та все килимами.

Кладіть паляниці з ярої пшениці.

Бо прийдуть до тебе три празники в гості.

Що перший же празник – то Різдво Христове.

А другий же празник – Святого Василя.

А третій же празник – Святе Водохреща.