ПРО ПОХОДЖЕННЯ БАНДУРКИ – Ярослав ЯЩУК
Як здається, на сьогодні ще не було жодної публікації, присвяченої окремо питанню походження бандурки, званої також мамаївською кобзою. Як правило, це питання розглядається в контексті…
ВСІ ПУБЛІКАЦІЇ:
А далі була кобза… – Петро ПРИСТУПОВ, 2017-2019
Джерело: Петро Приступов. А далі була кобза… (про себе дещо і ще щось…). – 2017–2019.
Є такі люди – їх дуже небагато! – які зберігають для нашого сьогодення живі скарби минулих літ. Власне, це не минувшина, а позачасові, завжди актуальні знання, світоглядні та мистецькі явища, які на певному етапі можуть стати відкриттям для кожної людини, незалежно від побуту чи суспільного стану. В одну мить ці знання стають для нас живими, їх творці – близькими й рідними, а Україна – глибокою, невичерпною криницею духовних надбань.
Нині пан Петро люб’язно ділиться з нами своїми спогадами про музичні та мистецькі стежки-дороги, пов’язані з ім’ям Григорія Сковороди.
Continue reading “А далі була кобза… – Петро ПРИСТУПОВ, 2017-2019”
Документальний фільм “Кобзо моя…” – 1989
Українська ордена “Знак Пошани” студія хронікально-документальних фільмів, Творче об’єднання “Криниця”, 1989 рік.
Творча група: автор сценарію Ігор Замлинський, режисер-оператор Сергій Лисецький, редактор Тарас Унгурян, звукооператор Валентин Антоненко, директор фільму Анатолій Марцинкевич.
Ми дуже вдячні користувачеві YouTube Володимиру Алексєєнку за оприлюдення цього, без перебільшення, унікального матеріалу. І не лише тому, що тут задіяні багато знакових постатей української культури.
Continue reading “Документальний фільм “Кобзо моя…” – 1989″
Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА: традиційні народні музичні інструменти”
Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” ілюструє основи громадської музичної культури українців. Троїста музика у традиційному складі була поширена по всій території України – маючи, проте, свої регіональні відмінності у кожному краю.
Маємо ще одну нагоду згадати добрим словом знаного збирача й дослідника народних музичних інструментів п.Ігоря ШРАМКА [1938−2010], який зібрав переважну більшість експонатів виставки, що належать НМНАП України. Своє почесне місце в експозиції посіла також його видатна знахідка – давні ручні баси з Закарпатської Гуцульщини – з якої й почалися його пошуки строю бандурки – мамаївського інструмента…
Конструктивні особливості “російської” семиструнної гітари – Дмитро ПЕТРАЧКОВ
За публікацією: Дмитрий Петрачков. Конструктивные особенности русской семиструнной гитары. – dimuz7.ru – PDF. Переклад українською, добір ілюстрацій, виділення та курсивні коментарі – Катерина Міщенко.
За більш ніж двохсотлітню історію існування “російської” семиструнної гітари, подібно до інших різновидів цього інструмента, у неї склалися свої традиції виконавської техніки та конструктивні особливості самих інструментів. У цій статті ми зробимо стислий огляд характерних конструктивних особливостей “російської” семиструнної гітари.
Параметри грифа “російської” семиструнної гітари можуть бути доволі різноманітними; чіткого еталону, як у випадку з гітарою класичною, не існує. Ширина грифа – величина, яка визначає відстань між струнами на верхньому поріжку, може варіюватися доволі широко. Мені траплялися грифи від 43 до 54 мм біля верхнього поріжка.
Така велика різниця у значеннях виникає насамперед завдяки різноманітній техніці для лівої руки виконавця: при грі з застосуванням великого пальця зручнішим є вузький гриф і навпаки.
Continue reading “Конструктивні особливості “російської” семиструнної гітари – Дмитро ПЕТРАЧКОВ”
З домрою замість балабайки…
Раніше грав на балабайку, гармошку і баян, давали більше. Тепер “ото тільки руб чи два”. Баян важко носити з п”ятого поверху, тому бере домру. “Влітку, – каже, – грають поряд на кобзу; мабуть, йому більше дають”.
Грає, поки на холоді відчуває пальці. Як хто що дасть, промовляє однаково: “Желаю вам большого, большого щасьтя”.
В Харкові він такий не один…
Continue reading “З домрою замість балабайки…”
Володимир КУШПЕТ про історичну реконструкцію “мамаївської” кобзи
За виданням: Володимир Кушпет. Школа реконструкції виконавської традиції: ліра, кобза, торбан, бандура, спів. – К.: Темпора, 2016. – Ч.І. – Музично-теоретична основа реконструкції старосвітського виконавства. – 110 с., іл. – Ч.ІІІ. – Кобза. – 154 с., нот. – Ч.VIII. – Додаток [ноти й тексти]. – 177 с., нот.
Реконструкція давньої музики, інструментів та способів гри на них – завдання окреме, непросте й дуже цікаве. І сьогодні у реконструкторів козацької старовини справжнє свято: книга – чи, власне, восьмикнижжя (бо це вісім частин у окремих палітурках) – Володимира Кушпета докладно висвітлює теоретичні й практичні засади цієї справи.
Подаємо фрагменти кількох розділів цього видання, які безпосередньо стосуються “мамаївської” кобзи, а також відео, де автор розповідає і грає на цьому інструменті.
Continue reading “Володимир КУШПЕТ про історичну реконструкцію “мамаївської” кобзи”
“КОЗАК МАМАЙ” (енциклопедична довідка) – Станіслав БУШАК
Збереглося близько ста подібних творів 18 – 1-ї пол. 19 ст.; найдавніший датують початком 18 ст., проте чимало дослідників вважають, що існували вони і в 17 ст.; картин 20–21 ст. – сотні. У них збережено пластичний канон, який полягає в тому, що козак сидить на землі, підібгавши ноги “по-східному” (“по-турецьки”) у степу під дубом, на гілках якого розвішано (або лежить поряд) амуніцію, – рушницю, шаблю, лук, стріли, пістоль, порохівницю, сумку, посуд; палить “люльку-бурульку” та грає на “бандурі подорожній” (чи кобзі); зазвичай, одягнений у жупан або кожух, сорочку, шаровари, чоботи-сап’янці; позаду – баский кінь, прив’язаний до списа, застромленого у землю. Є картини, на яких козак не грає на бандурі, а тримає руки на грудях у характерному жесті.
Continue reading ““КОЗАК МАМАЙ” (енциклопедична довідка) – Станіслав БУШАК”
ПРО ПОХОДЖЕННЯ БАНДУРКИ – Ярослав ЯЩУК
У цьому невеличкому нарисі я спробую викласти результати дослідження цього питання, до якого час від часу я повертався протягом майже 15 років. Лише порівняно недавно почала складатися більш-менш зрозуміла картина походження цього інструмента, хоча залишається ще чимало неясного. Але час іде, та й Лукрецій зі своїм “я зробив, що зміг” усе частіше нагадує про вік…
Continue reading “ПРО ПОХОДЖЕННЯ БАНДУРКИ – Ярослав ЯЩУК”
Бандурка з укулеле-сопрано BugsGear Adventure Travel
Інструменти фірми BugsGear нечасто зустрічаються в Україні, але дуже поширені за кордоном. Якщо судити з відгуків, модель Travel є чи не найбільш вдалою в їхньому доробку. Як і всі полікарбонатні інструменти, вона має цілком доступну ціну, але при цьому за оригінальністю, універсальністю і якістю звуку може змагатися із значно дорожчими зразками.
Для цієї моделі виробник жартома вживає ще й назву “Aqulele”, що дослівно означає “водолеле” :) – і акцентує на його водостійкості, себто придатності до байдаркових походів, відпочинку з дітьми біля води тощо. Ця властивість, та ще в поєднанні з дуже компактними розмірами, робить таке музичне звірятко справді незамінним у близькій і далекій дорозі. До речі, в комплекті з ним іде цілком пристойний чохол.
Отже, беремо інструмент у руки, дивимося й фотографуємо.
Continue reading “Бандурка з укулеле-сопрано BugsGear Adventure Travel”
“ТАБаємо” пісні для бандурки :)
Таби – це найпростіший запис гри на струнному інструменті. Порівняно з нотами він менш точний, оскільки не показує тривалості звуків, зате дуже простий у вжитку і не потребує спеціальної підготовки. Знайомі мелодії опановуються з табів щонайлегше.
П’ять лінійок у табовому записі означає п’ять струн бандурки; з них перша – найтонша – показана вгорі. Наші таби годяться для будь-якого варіанту бандуркового інструмента – п’ятиструнного, чотириструнного чи триструнного: зайві лінійки просто не беремо до уваги.
Стрічка табового запису – це умовна часова лінія. Кожен звук, що береться на струні, позначений тільки цифрою – номером ладу, на якому цю струну притиснено. Звук відкритої струни позначається цифрою 0. Якщо цифри розміщені одна під одною – це акорд, у якому звуки беруться одночасно.
Continue reading ““ТАБаємо” пісні для бандурки :)”
